Ще кілька років тому ці хлопці, ймовірно, навіть не знали, де знаходиться Україна. А тепер — вони в полоні. Усе через війну, на яку їх, схоже, "заманила" РФ.
Так, звучить дивно, але саме це підтвердило Міністерство закордонних справ Республіки Того. Вони кажуть: їхнім громадянам обіцяли освіту й стипендії, а по факту — втягнули у війну на боці Росії. Тепер частина з них опинилася в руках українських військових.
Що відомо про полонених
Скільки саме таких "стипендіатів" — невідомо. Цифри поки не озвучують. Але схоже на те, що це не поодинокі випадки. І, чесно кажучи, це лячно — уявіть, що ваша дитина їде вчитися, а потім її показують у репортажі з лінії фронту.
МЗС Того зараз намагається розібратись у ситуації. Вони контактують з дипломатичними партнерами, щоб з’ясувати, як узагалі сталося, що їхні люди опинилися в зоні бойових дій. І водночас звертаються до своїх громадян із проханням: перш ніж погоджуватися на "золоті гори" за кордоном — сто разів перевіряйте, хто вам це пропонує. Особливо якщо йдеться про Росію.
Чому Росія тягне іноземців до війни
Тут усе, наче на долоні. Після того, як у самій РФ зменшився потік охочих іти воювати (а точніше — після того, як виснажилися колонії та ентузіазм населення), Кремль вирішив шукати їх за кордоном. Зокрема — в Африці. Бо там, у багатьох країнах, молодь у скруті й готова хапатись за будь-який шанс змінити життя.
За даними британської розвідки, Росія створила окрему структуру у Міністерстві оборони, яка займається саме цим — вербує африканців. Мова йде про жителів Руанду, Бурунді, Конго, Уганди… А тепер, як бачимо, і Того.
Цікаво, що останнім часом у поле зору російських вербувальників потрапляють не лише чоловіки. Західні ЗМІ повідомляють: Кремль уже залучає в Африці жінок. Їх не кидають одразу на фронт — поки що. Натомість відправляють у Татарстан, де вони нібито працюють на збиранні дронів-камікадзе.
І от тут виникає запитання: скільки ще таких "освітніх" програм насправді є білетами в один кінець?
Здається, африканська молодь стає для Росії зручним інструментом — дешевим, покірним і дуже вразливим. А для багатьох — цей шлях закінчується далеко не дипломом, а полоном або, що ще гірше, загибеллю на чужій землі.
Історія з полоненими з Того це вже не просто інцидент. Це симптом того, як далеко Кремль готовий зайти, аби не проводити нову мобілізацію у себе вдома. І тут уже мова не про війну між арміями. Це війна за людські долі.