"Чорнобильські" доплати: чому частина пенсіонерів ризикує недоотримати кошти у 2025 році

Серед хвилі пенсійних змін, яка накриває країну останніми місяцями, одна новина проходить майже непомітно — а дарма. Частина постраждалих від аварії на ЧАЕС вже цього місяця можуть недоотримати доплати, на які розраховували. Причина — технічна, але наслідки для людей цілком реальні.

Хто ризикує залишитися без частини пенсії

Йдеться не про всіх пенсіонерів, а саме про тих, хто має статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Раніше для таких осіб передбачалися щомісячні доплати — не надто великі, але для багатьох вони були вагомою підтримкою. А тепер уряд чітко дав зрозуміти: якщо немає підтверджених даних у державних реєстрах — виплати скасовують або зменшують.

Доплати залишають, але не всім і не автоматично

З нового року держава повернула доплати у розмірі 2 361 гривня тим, хто проживає в чорнобильських зонах. Але тепер є ключова вимога — документально підтвердити, що ви дійсно там жили. І не просто коли-небудь, а конкретно — станом на 26 квітня 1986 року або до 1 січня 1993 року. Інакше — жодних доплат.

А таких випадків, за неофіційними даними, вже чимало. Люди або не знали, що потрібно оновити документи, або взагалі не мали змоги цього зробити, наприклад, через переїзд, втрату паперів або елементарну плутанину в архівах.

Що робити тим, кого це торкнулося

Якщо ви або ваші рідні не побачили звичну суму в пенсійному переказі, варто перевірити, чи внесені дані в реєстри.

Ось що для цього потрібно:

  • Паспорт старого зразка (у вигляді книжечки), де зазначено місце реєстрації;
  • Або будинкова книга — документ, який фіксує реєстрацію в конкретному будинку.

З цими документами слід звернутись до місцевих центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) або органів реєстрації. Після внесення інформації Пенсійний фонд нараховує доплату — але лише з 1 січня 2025 року.

Тобто, навіть якщо ви зараз усе владнаєте, за попередні місяці гроші не повернуть. І це важливо розуміти.

Бюрократія, що боляче б'є по кишені

Ця історія — ще один приклад того, як технічне рішення на папері виливається у справжні втрати для людей. Пенсіонери, які десятиліттями жили в постраждалих районах, стикаються з ситуацією, коли через одну відсутню довідку втрачають суттєву частину доходу.

До речі, є ще одна тонкість: іноді інформація про проживання є в архівах, але вона не синхронізована з електронними базами. У такому разі людину вважають "відсутньою", навіть якщо вона все життя провела в зоні відчуження.

Хто має право на доплати, але не отримує їх

Окрім жителів чорнобильської зони, є ще одна категорія — евакуйовані або переселені після катастрофи. Вони теж мають право на підвищені пенсійні виплати, але лише за умови, що можуть підтвердити час та місце свого проживання.

І тут виникає ще один бар’єр — багато хто з них втратили документи ще в 90-х, або просто не мали змоги зберегти довідки на десятки років. Для таких людей вирішення питання може затягнутись на місяці.

Чому саме зараз це стало проблемою

Причин кілька. З одного боку, держава намагається навести лад у виплатах — особливо в умовах війни, коли кожна гривня під контролем. З іншого — електронні реєстри ще не до кінця наповнені й часто не відображають повну картину.

А в підсумку маємо ситуацію, коли люди, які мають реальне право на доплати, залишаються без них. А виправити це не так уже й просто.

Пенсійна система не завжди встигає за людськими обставинами. І якщо держава взяла на себе відповідальність допомагати постраждалим від найбільшої техногенної катастрофи в історії України, вона має дбати не лише про цифри в реєстрах, а й про людей, які за ними стоять. Бо кожна така втрата — не просто мінус у гаманці, а нагадування, як легко система може забути про тих, хто найбільше постраждав.