У Страсбурзі зроблено важливий крок, що може змінити підхід до міжнародного правосуддя. Україна разом із Радою Європи офіційно заклала фундамент для майбутнього трибуналу, який покликаний дати правову оцінку агресії проти нашої держави.
Підпис під тиском історії
У штаб-квартирі Ради Європи, у самому серці Страсбурга, відбулося підписання угоди, яку навряд чи можна назвати формальністю. Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар РЄ Ален Берсе офіційно домовилися про створення Спеціального трибуналу. Цей орган займатиметься тим, що багато країн лише обережно обговорюють — злочином агресії, вчиненим проти України.
Чекали моменту — і от він настав
Підписання документа відбулося під час першого візиту Зеленського до Ради Європи. Перед цим — технічна, але обов'язкова формальність: Комітет міністрів РЄ дав Берсе "зелене світло", тобто офіційне право підписувати цю угоду.
Що за трибунал такий
Це не буде черговий національний суд із міжнародними радниками. Навпаки — структура матиме повноцінний міжнародний статус. Тобто рішення цього трибуналу не зможе проігнорувати жодна країна, яка себе поважає. У центрі — стаття 8 bis із Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Її доповнили критеріями з резолюції Генасамблеї ООН №3314 — там чітко описано, що таке загарбницька війна.
Хто під прицілом
Ціль не абстрактна. Розслідування зосередяться на тих, хто сидить на найвищих щаблях влади. Зазвичай ці люди захищені від будь-якої відповідальності завдяки персональному імунітету. Але тут нюанс: як тільки вони втратять посади, трибунал зможе винести рішення. І так — навіть якщо самих обвинувачених не буде в залі суду.
Не лише Москва
Окремо варто згадати — цей трибунал може взятися не лише за політичне чи військове керівництво Росії. У перспективі можливе розширення: до кола розслідувань можуть увійти й інші режими, зокрема з Білорусі чи навіть Північної Кореї. Тобто географія відповідальності — не обмежена одним кордоном.
Ця угода — більше, ніж просто документ. Вона відкриває нову сторінку у спробі притягнути до відповідальності тих, хто вважає себе недоторканним. Якщо механізм запрацює, це стане прецедентом, який не дозволить сильним світу цього ухилятися від покарання за воєнні злочини. І хоча шлях до справедливості ще далекий, напрям вже визначено.