Коли історія повторюється — це не завжди про добро. Часом вона приходить у вигляді тих самих старих помилок, які коштували цілим імперіям занепаду. Так от нині, схоже, Росія знову наступає на ті ж граблі, які колись розбили лоба Радянському Союзу.
Глава польського МЗС Радослав Сікорський нещодавно висловив думку, що нова гонка озброєнь може стати тим самим гвіздком у труну путінського режиму. Якщо згадати, як було раніше: свого часу СРСР не витримав шаленої гонки за ракетами й танками — економіка просто здулася під тягарем витрат.
Зараз, кажуть, Кремль знову грає в цю гру. Почали дорогу й виснажливу війну, та ще й у той час, коли світ уже не той. Як наслідок — доводиться витрачати на зброю стільки, що на соціальні потреби, мабуть, і не залишається.
Реакція Заходу та фінансові наслідки для РФ
А що Захід? А Захід не спить. Побачили, що Росія роздмухує конфлікт — і свої оборонні бюджети теж надули. Навіть ті країни, що роками економили на армії, тепер витрачають шалені кошти, аби встояти перед тим, хто намагається знову "малювати кордони" під себе.
І тут цікавий момент — якби Кремль цього всього не затіяв, ніхто б, може, й не збільшував витрати. Але ж захотіли "великої гри". От і мають.
До речі, аналітики вже давно кажуть, що тривала війна — це фінансова діра без дна. Якщо говорити про цифри, то навіть при ціні на нафту, яка часом рятує бюджет, витримати такий ритм витрат без удару по кишені звичайних росіян просто нереально.
Історичні паралелі та внутрішня ситуація в Росії
Варто згадати, що під час Холодної війни СРСР теж спочатку гримів залізом, а потім економіка похитнулась і країна розвалилась. Багато хто вважає, що зараз може спрацювати схожа схема. Чи правда це — побачимо, але дзвіночки вже чути.
З одного боку — Росія тратить мільярди на ракети й танки. З іншого — люди в регіонах жаліються, що немає нормальних доріг і зарплати не ростуть. Паралельно інші країни вкладають у новітні технології оборони.
Цікаво, що в самій Росії про це говорять тихо. Бо визнавати, що ситуація схожа на ту, що була перед розвалом Союзу, м’яко кажучи, не вигідно тим, хто зараз при владі.
Дефіцит кадрів та економічні лещата
Ще одна деталь: гонка озброєнь — це не лише про танки й літаки. Це ще й про кадри. Щоб утримувати сучасну армію, треба мати мізки, інженерів, фахівців. А багато хто з російських спеціалістів за останні роки виїхав. Кажуть, хто куди — хто в Європу, хто в Азію. І замінити цих людей не так просто, як намалювати на папері план. Тож виходить цікава картина. Росія сама себе затискає у фінансові лещата, піднімаючи витрати на війну, яку ж сама й розв’язала. І чим довше тягнеться ця історія, тим більше шансів, що економічний фундамент не витримає.
У підсумку — чи зламає гонка озброєнь нинішній режим, як це колись сталось із СРСР? Час дасть відповідь. Але історія має дивну звичку повертатись. І часто б’є по тих, хто забуває уроки минулого. Це не просто збіг обставин, а закономірний наслідок надмірної мілітаризації та ігнорування потреб власного населення. Уроки минулого демонструють, що жодна імперія не може витримати необмежені витрати на військові авантюри без критичних наслідків для своєї економіки та соціальної стабільності.