Війна триває, але навіть у її найтемніші моменти трапляються особливо трагічні розділи. Червень 2025 року став саме таким — одним із найкривавіших для мирного населення України за останні три роки. Не фронт, не армія — саме цивільні стали основною мішенню.
За офіційними даними Моніторингової місії ООН, у червні 2025 року внаслідок російських атак загинули 232 мирних жителі, ще 1343 — зазнали поранень. І це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати документально. Реальні цифри, ймовірно, ще вищі.
Це — найвищий показник з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Навіть у найгарячіші фази боїв таких втрат серед цивільного населення не було.
Масштаб руйнувань і втрат
- Постраждали щонайменше 16 областей, включаючи Київ.
- Ударів було вдесятеро більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
- Снаряди та дрони влучали не тільки по об’єктах інфраструктури, а й по житлових будинках, лікарнях, дитсадках.
На жаль, нині вже нікого не здивуєш вибухом у тиловому місті. Навіть ті регіони, що раніше вважалися відносно безпечними, опинилися в зоні ураження.
Що кажуть у самій ООН
У доповіді наголошено: характер атак змінився. Якщо раніше обстріли зосереджувалися переважно на лінії фронту або стратегічних об’єктах, то нині — цивільна інфраструктура стала ціллю сама по собі. Окремі удари, як зазначено в документі, можуть класифікуватися як воєнні злочини.
Трохи глибше: як виглядає статистика по роках
Згідно з архівними даними місії ООН:
- У 2023 році в середньому гинуло близько 40-60 цивільних щомісяця.
- У 2024 — ця цифра почала зростати, але не перевищувала 150 загиблих на місяць.
- Тепер — 232 за червень. І це при тому, що йдеться не про бойові дії в окопах, а про навмисні удари з неба.
До речі, про дрони і ракети
Окрема увага в доповіді приділена зброї, якою РФ здійснює атаки:
- Основна частина ударів — дрони-камікадзе і ракети повітряного базування.
- Часто вони запускаються з великих відстаней, що ускладнює їх перехоплення.
- При цьому співвідношення кількості дронів до ракет — приблизно 5 до 1. Це значно здешевлює атаки і дозволяє вести їх майже безперервно.
Як реагують українські міста
У багатьох містах змінюють підходи до захисту:
- У Львові, наприклад, посилили охорону об’єктів критичної інфраструктури.
- У Харкові — активізували будівництво укриттів біля шкіл.
- Київ запустив програму відновлення зруйнованих поліклінік та ЦНАПів.
Цей червень став болючим нагадуванням: війна — не десь там, на Сході, а поруч. Вона приходить уночі в багатоповерхівку, у пологове відділення, у будинок, де жила родина, що просто хотіла дочекатися миру. І поки світ вагається з допомогою, Україна знову платить життями.
Цивільні втрати — це не побічний ефект. Це дзеркало того, що відбувається. І кожна нова цифра в таких звітах — це не статистика, а людське життя, зупинене посеред дня чи ночі.