Коли доступ до аптек стає розкішшю, варто замислитися: чи точно реформи працюють на користь людям? Український фармринок стрімко входить у зону турбулентності. І цього разу проблема не у валюті, не у війні, а в нових державних правилах, які, схоже, знищують цілу галузь зсередини.
Фінансові звіти за другий квартал 2025 року не залишають ілюзій: більшість аптечних мереж пішли в мінус. Наприклад, у квітні рентабельність склала мінус 6% — фактично це означає, що аптеки працюють собі у збиток. І все це — на фоні війни, логістичних проблем і падіння купівельної спроможності.
Суть нових змін від МОЗ
З березня 2025 року Міністерство охорони здоров’я заборонило аптечним мережам укладати нові маркетингові договори з виробниками ліків. Тобто аптеки більше не можуть отримувати частину коштів від продажу певних препаратів, як це було раніше. А це був один із ключових джерел доходу для більшості точок — особливо в невеликих містечках чи селах.
Замість цього запровадили нову схему — "20% + 3%", яка, за підрахунками експертів, залишає аптечним мережам лише 4,4% прибутку з маркетингу. А раніше ця цифра коливалася від 10 до 25%.
Наслідки нових правил у реальному житті
Ці "відсотки" — не суха бухгалтерія, а гроші, які:
- дозволяли утримувати ціни на ліки на прийнятному рівні;
- покривали витрати на оренду, зарплати, логістику;
- дозволяли відкривати нові точки у важкодоступних регіонах.
Тепер цього ресурсу просто немає. І, як результат:
- аптеки зачиняються;
- борги перед дистриб’юторами зростають;
- вибір ліків зменшується;
- державний бюджет щомісяця втрачає до 1 мільярда гривень податків.
Де найбільше вдарило
Особливо важко стало мережам, що працюють у прифронтових зонах. Там, де ліки — не про комфорт, а про виживання.
Мережа "Аптека 9-1-1", наприклад, втратила понад 150 точок, з яких 60 — або зруйновані, або розграбовані. І якщо раніше ще були ресурси для відновлення, то тепер — повний штиль.
Пацієнти не виграли. Виробники — так
МОЗ подав ці зміни як антикорупційний крок, мовляв, без маркетингових бонусів ліки мають подешевшати. Але в реальності нічого не подешевшало. Ціни залишилися колишніми. А виробники — особливо українські — зекономили понад 7,5 млрд грн, не передаючи нічого аптечному сектору.
Водночас, самі аптеки більше не мають змоги знижувати ціни, бо прибутку немає. Як наслідок — вартість багатьох препаратів почала повзти вгору.
Це не реформа, а політична маніпуляція
Юлія Клименюк, виконавча директорка мережі "Аптека 9-1-1", прямо каже: нові правила були сформовані під впливом лобі великих виробників, яким вигідно мінімізувати витрати й не ділитися прибутком.
На її думку, держава фактично жертвує аптечним рітейлом, щоб задовольнити інтереси великих фармзаводів. І в цьому — головна помилка.
Що пропонують аптекарі
Учасники ринку просять ухвалити компромісну версію закону, яка дозволить:
- повертати маркетингові виплати на рівні 12–15%;
- зберегти аптеки у маленьких населених пунктах;
- утримати ціни на ліки під контролем.
Фактично, це стало б своєрідною "вакциною від обвалу" — бо інакше зникне сам механізм, який ще стримує масове банкрутство.
Аптека — це не бізнес у класичному розумінні. Це місце, куди йдуть за допомогою. І коли вони починають зникати, ми втрачаємо не лише точки продажу, а й доступ до лікування, особливо там, де кожна пігулка — на вагу життя. Це питання національної безпеки та добробуту, яке вимагає негайного перегляду та зважених рішень.