Під час міжнародної зустрічі LANDEURO у Вісбадені керівник Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий під позивним "Мадяр", відкрито розповів, які три речі нині найбільше б’ють по українських військових. Він також поділився, що з цим роблять ті, хто тримає оборону не перший місяць.
Три головні загрози
Він не приховує: головна біда — це нескінченна російська піхота. Путін жене на війну стільки людей, що наші сили фізично не встигають знищувати таку кількість щомісяця.
Друга проблема — Shahed. Дешева і лякаюча зброя, яку запускають сотнями, щоб бити по містах, знищувати світло, тепло і спокій. Спочатку ці сотні "шахедів" сприймались як перебільшення, а тепер — буденність: за день можуть прилетіти і 400.
І, нарешті, третє. Нових добровольців уже майже немає — ті, хто хотів і міг, давно в строю. Манни з неба чекати ніхто не збирається. Вирішувати доводиться своїми руками, знанням і, як сказав сам "Мадяр", власною кров’ю.
Роль безпілотників та нові стратегії захисту
Цікаво, що під командуванням Бровді зараз працює 12 безпілотних підрозділів. Вони — лише 2% від усього війська, але при цьому саме дрони знищують третину ворожої живої сили і техніки. Це вже не теоретика, а реальна цифра з фронту.
Кілзона і стіна
Сьогодні безпілотники створюють так звану кілзону — смугу близько 20 км навколо лінії бою, куди без ризику не залетить жоден ворожий вантаж чи жива сила. Логістику фронту під це вже підлаштовують — на заміну приходять наземні роботи.
Ще одна цікава лінія оборони — проєкт багатошарової "стіни" з дронів-перехоплювачів. Задум такий: будь-який чужий апарат — від розвідника до баражуючого боєприпасу — має бути перехоплений ще у повітрі.
Попередження для НАТО
Бровді не сумнівається: цей досвід — не тільки для України. Він наголосив, що ніхто не знає, чи здатна будь-яка країна НАТО витримати ситуацію, коли сім днів на тиждень по місту б’ють сотні Shahed. Тому всі, хто називає себе союзниками, вже зараз мають готуватись і міняти свої оборонні підходи.
Кожен новий дрон у небі — це чітке нагадування: війна вимагає нових рішень і тих, хто готовий їх втілювати. Досвід України з протидії безпрецедентним загрозам стає цінним уроком для всього світу, що потребує переосмислення традиційних оборонних стратегій.