У 2025 році український ринок праці чітко показав, хто насправді тримає економіку. Цифри не брешуть: лише за першу половину року Служба зайнятості запропонувала понад 230 тисяч вакансій. І, що цікаво, зарплатні там подекуди сягали й 230 тисяч гривень. Це не загальна сума за рік — це щомісячні оклади. Але, звісно, такі пропозиції — скоріше виняток, ніж правило.
Загалом же, шукати роботу українці могли майже за 3,5 тисячами професій. Досить широкий вибір, зважаючи на всі виклики останніх років.
ТОП-10 найбільш затребуваних вакансій
Служба зайнятості назвала найбільш популярні напрямки. І якщо коротко — найбільше людей потрібно у сфери торгівлі, логістики, харчування та базових сервісів. Ось перелік:
- Продавці. Харчові продукти, наприклад, не продадуть себе самі. Понад 17 тисяч пропозицій — це найбільш масова категорія.
- Підсобні працівники. Тут понад 10,8 тисяч вакансій. Фізична робота, яка тримає на собі чимало виробничих і будівельних процесів.
- Водії. Не лише легковиків — шукають також водіїв автобусів, навантажувачів і навіть трамваїв. Загалом — 9,4 тисячі оголошень.
- Кухарі. Здається, попит на хорошу їжу ніколи не згасає. Майже 8 тисяч вакансій — і це лише офіційні цифри.
- Медичні сестри (та брати). Від догляду до хірургічної операційної — майже 7,1 тисячі потреб у фахівцях різних напрямків.
- Прибиральники. Ідеться про чистоту в офісах, на виробництві, у лікарнях. 6,9 тисячі разів роботодавці шукали таких працівників.
- Бухгалтери. І головні, і рядові. Облік, контроль, звітність. 5,7 тисячі вакансій — для тих, хто дружить із цифрами.
- Адміністратори. Від офісів до кінотеатрів. Близько 3,2 тисячі роботодавців шукали людей на ці посади.
- Швачки. Текстильна сфера не зникла — навпаки, розвивається. Шукали не лише швачок, а й закрійників, модельєрів. Але саме на швачок припало 2,9 тисячі пропозицій.
- Охоронці. 2,7 тисячі вакансій — на об'єктах різного типу, від торгових центрів до приватних установ.
Зміни у трендах: ВПО та нові професії для жінок
Деякі зміни у трендах: що кажуть цифри. Цікаво, що поступово змінюється й структура запитів. Наприклад, зменшилася кількість звернень від внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Якщо порівнювати: у першій половині 2024 року їх було 56 тисяч, а у 2025 — вже лише 34 тисячі. Тобто спад — майже на 40%.
Причин може бути багато: хтось виїхав за кордон, інші адаптувалися в нових громадах, знайшли роботу поза системою або зайнялися підприємництвом.
Жінки — на нові професії. Також варто згадати окрему ініціативу, яка набирає обертів: професійне навчання для жінок у сферах, які традиційно вважались "чоловічими". Станом на зараз понад 550 жінок вже проходять відповідні програми. Це не просто цифра — це знак, що трудовий ринок нарешті починає стирати застарілі гендерні межі.
Чотириденний робочий тиждень: реалії та перспективи
Чотириденний тиждень? Поки що — лише розмови. Час від часу виникають дискусії про скорочення робочого тижня до чотирьох днів. Але поки що це тільки на рівні фантазій. За законом — усе ще 40 годин на тиждень. А на деяких об'єктах критичної інфраструктури у зв’язку з воєнним станом навіть дозволено працювати до 60 годин на тиждень. Отже, наразі про "європейський ритм" мови не йде.
Нинішній ринок праці в Україні — це складне поєднання стабільних потреб і нових викликів. Хтось повертається до звичних професій, інші — пробують себе у несподіваних галузях. Але попит на базові фахи залишається стабільним. І поки країна бореться за своє майбутнє, саме ці люди — водії, продавці, медики, кухарі — тримають тил економіки.