Після того, як парламент ухвалив скандальний закон №12414, який, по суті, перекроїв антикорупційну систему під себе, в Україні здійнялася хвиля обурення. Суспільство, яке роками домагалося незалежності НАБУ і САП, вмить побачило, як усе це стирається одним голосуванням. У новій версії антикорупційні органи мали фактично звітувати перед генпрокурором — а це вже крок назад у минуле.
Протести не змусили себе чекати. Тисячі людей по всій країні вийшли на вулиці, щоби показати: контроль над антикорупційними інституціями — це не те, з чим можна експериментувати.
Чому Зеленський передумав
З огляду на гостру реакцію суспільства, Офіс президента не міг зробити вигляд, що все гаразд. Не минуло й кількох днів, як у Раді з’явився новий документ — законопроєкт №13533, поданий особисто Володимиром Зеленським. Його мета — повернути НАБУ та САП ту саму незалежність, яку скасував попередній закон.
Формально це виглядало як логічне "виправлення помилки". Але неформально — це був сигнал: влада не готова втрачати обличчя перед громадянами та міжнародними партнерами, особливо на фоні війни та постійної уваги до теми корупції в Україні.
Як готували новий документ
Про сам процес створення президентського законопроєкту трохи привідкрив завісу віцепрем'єр з цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, над текстом працювала велика команда — практично весь урядовий блок, який має стосунок до реформ та правових процесів. Центральну роль, як зазначив Федоров, відігравав Мін’юст, яким наразі керує Юлія Свириденко.
Федоров сам долучився до підготовки документа, використовуючи, як він пояснив, власний досвід співпраці з державними інституціями під час цифрових та оборонних проєктів. Сказати, що це була командна робота — нічого не сказати.
Що обіцяє новий законопроєкт
За словами віцепрем’єра, результатом цієї урядової взаємодії став "збалансований" законопроєкт. Його головна функція — повернути антикорупційним органам автономність. Тобто — дати НАБУ і САП можливість працювати без зовнішнього тиску. Не на словах, а на рівні повноважень.
Якщо закон ухвалять, це має стати кроком до відновлення тієї антикорупційної архітектури, яка формувалася роками. І яку так легко було пошкодити одним голосуванням.
Що далі
31 липня — дата, на яку всі дивляться з особливою увагою. Саме тоді парламент має вирішити: чи готовий він визнати помилку й натиснути "перезавантажити", чи ж остаточно поглибить сумніви щодо щирості антикорупційного курсу.
Невдоволення суспільства ще не згасло, а міжнародні партнери неодноразово давали зрозуміти: незалежність НАБУ і САП — не декоративна вимога, а умова підтримки.