Україна крок за кроком вибудовує власну систему електронних послуг, що має зробити відносини громадян із державою прозорішими. Схоже, що новий етап цього процесу буде значно масштабнішим: уряд готує запуск "Дія.Офісу", "ЦНАП 2.0" та навіть електронного суду. Ідея проста — менше паперів і черг, більше контролю та відкритості.
Мінцифри вже кілька років змінює підхід до державних сервісів. Якщо раніше отримання довідки чи подання заяви могло перетворитися на квест із відвідуванням кількох кабінетів, то тепер курс узято на максимальну цифровізацію.
В оприлюдненому плані роботи уряду від 18 серпня чітко прописані нові напрямки. "Дія.Офіс" має стати цифровим центром для різних сфер, а "ЦНАП 2.0" — новим рівнем обслуговування громадян. Фактично це модернізація знайомих багатьом центрів адмінпослуг, але з більшими можливостями та меншими ризиками для зловживань.
Нові сервіси та антикорупційний аспект
Окремим блоком стоїть питання прозорості. Уряд обіцяє: нові технології допоможуть зменшити поле для корупційних схем. Серед головних кроків — запуск е-Нотаріату та електронного суду.
Як це працюватиме на практиці? Якщо нотаріальні дії чи судові процеси оцифрувати, то зникає потреба в "домовленостях" чи затягуванні справи. В електронному середовищі все фіксується, а спроби маніпуляцій значно легше відслідкувати.
Також у планах — онлайн-моніторинг ліцензій у сфері грального бізнесу. Це дозволить бачити, хто працює легально, а хто намагається обійти правила.
Що це дасть людям
З одного боку, це економія часу: немає потреби їздити в інше місто чи чекати в черзі. З іншого — нова система підвищує довіру до державних інститутів. Адже коли все прозоро і зафіксовано в електронному форматі, шансів на "домовленості" чи махінації майже немає.
Для прикладу: якщо буде впроваджений електронний суд, то отримати інформацію про справу можна буде без посередників — достатньо зайти в систему. Це те, що в країнах ЄС давно працює.
Запуск "Дія.Офісу", "ЦНАП 2.0" і електронного суду — це не лише про сучасні технології. Це спроба змінити саму модель взаємодії держави та громадянина. Якщо раніше люди звикли бачити чиновника як перепону, то тепер він перетворюється на посередника між громадянином і сервісом, а сама бюрократія — у цифровий інтерфейс.