Сьогодні знову важкий день. З'явилася новина, від якої стискається серце: додому, на рідну землю, повернули тіла тисячі наших воїнів.
Тисяча життів, тисяча історій
У цій історії є один момент, від якого просто кров у жилах холоне. П’ятеро з цих хлопців… вони загинули вже в полоні. Уявляєте? Вони були в списках на обмін як важкопоранені, про це ще в Стамбулі домовлялися. Мали б повернутися живими.
Чесно кажучи, це вкотре показує, з ким ми маємо справу. Росіяни просто тягнуть час, ігнорують домовленості, і, ймовірно, просто не надавали необхідної допомоги. А наші, звісно, б'ються за кожного — і за живих, і, як бачимо, за полеглих.
Географія цієї біди, до речі, величезна. Це наші захисники з-під Донецька, із Запоріжжя, Луганщини. Навіть з Курського напрямку є. Тобто хлопці, які стояли на найгарячіших ділянках фронту.
Далі починається не менш важка робота. Експерти, слідчі — всі будуть працювати, щоб встановити особу кожного. Це, мабуть, найважче для родин — чекати на підтвердження. Але це треба зробити, щоб кожен герой був похований з честю, під своїм іменем.