Технічна помилка: що робити, якщо в документах на житло є неточності

Право власності на квартиру чи будинок звучить як щось беззаперечне. Є документи — значить, ти власник, і ніхто не може посунути. Але на практиці все виглядає складніше. Достатньо невеличкої помилки в паперах, щоб поставити під сумнів можливість продати чи подарувати нерухомість.

Юристи нагадують: за статтею 316 Цивільного кодексу, власник має право сам вирішувати, що робити зі своїм майном, але це право треба підтвердити документально. Договір купівлі-продажу, рішення суду, свідоцтво про власність — усе це важить тільки тоді, коли в них немає неточностей.

Де спотикається система

Закон №1952-IV визначає: кожна дія з нерухомістю має проходити державну реєстрацію. Це стосується і продажу, і оренди, і навіть дарування. Якщо ж у документах виявляються розбіжності — процес зупиняється. І тут уже байдуже, наскільки дрібною здається помилка.

Експерти пояснюють: найбільше проблем створюють банальні описки. Ось приклади:

• зайва літера чи помилка у прізвищі;
• неправильно порахована площа чи вартість;
• неточні технічні характеристики квартири або будинку;
• помилки у кадастровому номері чи адресі;
• похідні неточності, які "перекочували" з першого документа у всі наступні.

Як виправити помилку

Найбільш безпечний варіант — технічна помилка. Тут усе вирішується швидко: власник подає заяву, реєстратор вносить зміни — і справа закрита. Наприклад, якщо замість "Петренко" написали "Петречко". Або якщо вулиця змінила назву після декомунізації, а у свідоцтві залишилася стара. Такі речі можна владнати за кілька днів.

Бувають інші випадки. Скажімо, власник зробив перепланування, і площа квартири вже не збігається з тією, що вказана у документах. Тут без повторної інвентаризації не обійтися. Спершу технічний паспорт, потім зміни в реєстрі. Інакше об’єкт не можна ні продати, ні офіційно здати в оренду.

Якщо винен реєстратор, питання вирішується через Міністерство юстиції або його територіальні органи. Там перевіряють записи і приймають рішення про виправлення. У гіршому випадку, коли доступом до реєстру скористалася стороння особа і внесла незаконні зміни, Мін’юст може скасувати запис та відновити попередні дані.