Новий закон: нардепи дозволили бронювати військовозобов'язаних без документів та в розшуку

Верховна Рада ухвалила закон, який помітно змінює правила бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану. Тепер підприємства, що визнані критично важливими, зможуть бронювати навіть тих працівників, які не мають військового квитка, не оновили свої дані або перебувають у розшуку територіальними центрами комплектування.

Закон пройшов друге читання й отримав підтримку 272 народних депутатів.

Хто підлягає бронюванню

Під бронювання потрапляють не лише великі підприємства оборонки чи енергетики. Йдеться і про лікарні, комунальні служби, навіть про тих, хто тримає на плаву зв’язок чи транспорт. Бо якщо не буде водія, який везе хліб, або інженера, що ремонтує електромережу, — фронт і тил однаково постраждають.

Термін дії та обмеження

Термін бронювання залишили коротким — максимум 45 днів із моменту підписання трудового договору. І продовжити можна лише один раз на рік. Це, схоже, така спроба не допустити маніпуляцій, коли довідки про бронювання перетворюються на спосіб уникнути служби. Але водночас це шанс для бізнесу не зупинятися.

Що змінилося у процедурі

У серпні уряд уже оновив Порядок бронювання. Там додали кілька важливих деталей: тепер змінювати ліміт бронювання можна через "Дію" — і не лише підприємствам, а й державним органам, які визнають їх критично важливими. Якщо коротко, система стала трохи гнучкішою, особливо для компаній поблизу фронту.

Позиція уряду

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів пояснив це просто:

Його слова звучать не як бюрократичний коментар, а радше як нагадування: робоче місце — це теж форма спротиву.

Без змін у базових правилах

І хоч новий закон не змінює базових принципів (усе, як і раніше, через державні структури та офіційні рішення), суть у тому, що держава намагається підлаштуватися під реальність.

Між воєнною необхідністю і людським фактором — тонка межа. Робота і фронт нині тісно переплетені. Бо під кожним прізвищем у списку "заброньованих" — не просто посада, а історія. Хтось годує родину, хтось ремонтує техніку, хтось тримає енергетику. І, можливо, саме тому цей закон — не просто документ, а спроба втримати країну в рівновазі, де кожен на своєму місці робить маленький крок до спільної перемоги.