Постковідний синдром: японські вчені знайшли біологічну причину "туману" мозку

Після хвороби чимало людей скаржаться, що наче "мозок загальмував": важче зосередитись, пам’ять підводить, а думки плутаються. Це явище вже давно отримало неофіційну назву — "туман мозку". І тепер, здається, науковці нарешті змогли пояснити, чому він виникає не лише "в голові", а буквально — у самій структурі мозку.

Біологічна причина замість здогадів

Дослідники з Університету міста Йокогама під керівництвом професора Такуї Такахаші провели цікаву роботу. Вони не просто опитували людей, а буквально "зазирнули" в їхній мозок за допомогою новітньої технології — K-2 AMPAR PET-візуалізації. Цей метод дозволяє бачити активність рецепторів, які відповідають за пам’ять і здатність навчатися. Тобто, можна сказати, що вони змогли "побачити", як мозок працює зсередини.

Що показали результати

В експерименті було 30 людей із тривалим COVID і 80 здорових. І ось що з’ясувалося: у тих, хто перехворів, активність рецепторів AMPA була значно вищою. Це ті самі молекули, які допомагають передавати сигнали між клітинами мозку. Але коли вони працюють занадто активно, у мозку починається щось схоже на шум — він перевантажується, і мислення стає повільнішим, увага розсіюється, а пам’ять — ніби під серпанком.

До речі, дослідники помітили ще одну цікаву річ — зв’язок між запаленням і цією надмірною активністю рецепторів. Іншими словами, коли в організмі триває запальний процес, імунна система ніби "тисне" на мозок, порушуючи його нормальну роботу. Можливо, саме тому після COVID-19 у багатьох людей цей стан триває місяцями.

Професор Такахаші пояснив це досить прямо:

І, здається, це важливий момент — бо до цього подібні скарги часто сприймали як "це все від нервів".

Яке це має значення

Варто сказати, що, за даними ВООЗ, близько 6% людей після COVID стикаються з так званим постковідним синдромом. Це коли хвороба начебто давно минула, але тіло й мозок продовжують "тягнути хвіст" симптомів — втома, тиск, проблеми зі сном і отой самий "туман". Нове відкриття японців може стати ключем до створення ліків, які зможуть приборкати цю надмірну активність рецепторів і полегшити життя тим, хто досі відчуває наслідки хвороби.

У цьому, можливо, й криється головна надія. Бо коли людина роками чує, що її симптоми — просто уява, а потім наука підтверджує протилежне, це змінює ставлення не лише до медицини, а й до власного тіла.

Коли мозок просить тиші

Туман у голові — це не метафора, а реальна історія про те, як мозок намагається оговтатися після битви з вірусом. Можливо, йому просто потрібно трохи більше часу, ніж ми звикли давати. І трохи менше недовіри — до себе і до науки.