В Україні ціни на газ знижуються вже другий місяць поспіль, але, як не дивно, наш газ усе ще дорожчий, ніж у країнах Європи. У середньому — на 20%. Це той випадок, коли тенденція начебто позитивна, але цифри говорять самі за себе: поки що платимо більше, ніж європейці.
Динаміка цін: цифри говорять більше, ніж заголовки
Якщо говорити мовою цифр, то у вересні 2025 року фактична ціна реалізації газу в Україні піднялась до 19 645 гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ). У серпні було трохи менше, а от минулого року — значно менше, десь 14 з половиною тисяч. Здавалось би, має дешевшати, але поки виходить навпаки. У доларах теж різниця суттєва: зараз це десь 475 доларів проти 390 у країнах ЄС.
І тут виникає питання — чому так? Насамперед через війну. Після російських атак чимало газових об’єктів пошкоджено, видобуток зменшився. Частину вже відновили, але не настільки, щоб перекрити всі потреби країни. Нацбанк прогнозує поступове зростання обсягів, однак, як кажуть, "поступово" — не означає "достатньо".
Підготовка до зими: запас міцності
Щоб пройти зиму без ризиків, Україна має накопичити в сховищах близько 13,2 мільярда кубометрів газу. З них 4,6 мільярда треба буде імпортувати. Це немало, і саме ці закупівлі ззовні теж впливають на кінцеву ціну.
Попри це, в уряді заспокоюють: газу на зиму вистачить і для населення, і для підприємств, і для енергетики. Поки прогнози обережно позитивні, хоча ніхто не забуває, що нова хвиля атак може змінити ситуацію за день.
Для населення: стабільність ціни — завдяки мораторію
А тепер — про людей. Для населення ціна залишається стабільною. Завдяки мораторію, який забороняє підвищувати тариф, українці й надалі платять ті самі 7 960 гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ, але без доставки). Цей тариф встановлено державним "Нафтогазом" — і він фактично тримає всю систему в соціальній рівновазі.
Звісно, це не означає, що газ став дешевим. Просто держава поки бере частину тягаря на себе, щоб не допустити стрибка рахунків у платіжках. Та чи довго це триватиме — питання відкрите.
Бо нині український ринок енергоресурсів балансує на межі. З одного боку, є позитивна тенденція — ціни повільно знижуються, запаси ростуть, ситуація стабілізується. А з іншого — усе це може змінитись у будь-який момент. Одне влучання по інфраструктурі, і всі розрахунки доведеться починати спочатку.
Перед холодом — без ілюзій
Падіння цін — це добре, але не варто сприймати його як перемогу. Ми живемо у стані, де стабільність залежить не лише від ринку, а й від безпеки. Попереду опалювальний сезон, і саме він покаже, чи зможе українська енергосистема втримати баланс між ціною, запасами й реальністю війни.