У турецькому дипломатичному середовищі 16 листопада 2025 року з’явилася заява, яка викликала чимало обговорень у медіа та серед експертів. Представники МЗС Туреччини публічно озвучили думку, що війна в Україні нібито "майже завершується". Формулювання м’яке, але звучить як натяк на перехід до іншої фази.
Джерело заяви та дипломатичний тон
За інформацією від турецького зовнішньополітичного відомства, в останні місяці сторони демонструють певну динаміку у переговорах. Темп дипломатичних контактів, як зазначають турки, пришвидшується. Там навіть зазначили, що активні бойові дії, мовляв, стали менш інтенсивними, а міжнародні сили більше концентруються на темах відновлення - дороги, мости, енергетика, гуманітарні програми. Це виглядає як перехід від військових рішень до адміністративно-відбудовчих.
Позиція Анкари та пропозиції щодо діалогу
Туреччина давно прагне зберігати статус гравця, який може запропонувати переговорний майданчик. Час від часу Анкара нагадує: "Ми готові допомогти, ми можемо бути посередниками". Тон заяви - стримано дипломатичний, але не без амбіції. Якщо чесно, схоже, Туреччина намагається закріпити за собою роль ключового регіонального модератора, як це вже було з Чорноморськими домовленостями.
Скептичні коментарі та зауваження експертів
Однак не всі коментатори захопились цією риторикою. Деякі експерти одразу знизили "градус оптимізму", натякаючи, що такі заяви - це скоріше політичний маркер або публічне зондування, ніж відображення реального стану справ на лінії фронту. Російські атаки не припинилися повністю, а Україна послідовно повторює просту і зрозумілу тезу: війна не може вважатися завершеною, поки вся територія не повернена під контроль у міжнародно визнаних кордонах. І це позиція не для красного слівця, а для історичного запису.
Продовження дипломатичної гри та невизначеність горизонту
Як би це все не виглядало ззовні, у повітрі досі відчувається невизначеність, така собі дипломатична пауза з післясмаком напруги. Схоже, поки що ми перебуваємо у складній міжфазі, коли всі сторони продовжують грати у довгу партію, але ніхто не готовий озвучити справжню фінальну модель миру. Можливо, саме тому кожна подібна заява звучить радше як спроба намацати майбутній сценарій, ніж як твердження "ми майже там". І, напевно, це ще та історія, що буде розгортатися повільно та нерівно, як сторінки серйозного політичного роману, де фінал пишеться не пером, а наслідками рішень.