Останнім часом тема інформаційної безпеки звучить чи не в кожній дискусії. І тут пролунала думка від уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської: усе, що потрапляє в телефони наших дітей, можна порівняти з "інформаційною зброєю". І вона не перебільшує - контент, який діти ковтають щодня, як щось буденне, формує їхній світогляд, звички й навіть спосіб мислення. Звучить не надто приємно, але фактично це реальність, у якій живемо.
Де ховаються ризики
У коментарях Івановська наголосила, що саме інформаційна політика держави може або підтримувати імунітет суспільства, або навпаки - непомітно підштовхувати до чужих наративів. За її словами, коли дорослі бездумно дають дітям доступ до необмежених цифрових потоків, то фактично ми самі, навіть не замислюючись, підсилюємо російські пропагандистські моделі. У розмові пролунала і тема спецслужб - мовляв, такі методики впливу, як у КДБ чи ФСБ, залишаються актуальними, і вони працюють через підсвідомість.
Питання цифрової гігієни
Щодо практичної частини, мова йшла також про налаштування гаджетів. Не обов’язково одразу забирати у дитини телефон - але потрібно хоча б обмежувати доступ до сумнівних ресурсів, які поступово можуть змінювати погляди, інтонації, манеру жартувати та навіть мову спілкування. У тексті прозвучала думка про "отруйний контент", який не діє швидко, але працює як повільна ін’єкція.
Мова та спосіб мислення
Окрема теза - мова як фундамент мислення. Якщо людина постійно читає, дивиться та спілкується іншою мовою, то й світогляд, за словами Івановської, поступово зміщується разом із нею. Відповідальність у цьому, на її думку, лежить саме на дорослих - тих, хто має контролювати, що і як споживає молодше покоління.
Ідея блокування соцмереж
Далі розмова торкнулася ще гарячішого питання - чи дійсно блокування деяких соцмереж на кшталт Telegram може послабити вплив російськомовного контенту серед дітей і підлітків. Івановська не виключила такої можливості й сказала, що це може бути необхідним кроком, якщо країна планує залишатися українською не лише формально. Мова йшла про те, що без обмеження ворожого контенту держава ризикує перетворитися на "територію без ідентичності".
Ворожі канали та законодавство
За її словами, перекривати канали поширення небезпечних наративів - це лише частина роботи, паралельно потрібно активніше застосовувати чинні закони, зокрема статтю 15 закону "Про культуру". Може йтися про списки артистів і авторів, які відкрито підтримують агресію, і про обмеження їхнього контенту на стримінгових платформах.
Коротка історія питання Telegram
Telegram, нагадаємо, створив російський підприємець Павло Дуров у 2013 році. І час від часу лунають побоювання щодо потенційних витоків інформації. Ще у 2024 році з’являлися сигнали, що месенджер можуть обмежити. Спершу - у Верховній Раді, де рекомендовано обмежити користування службовим персоналом. Пізніше подібні рішення ухвалювали і деякі університети, де забороняли використовувати Telegram на робочих пристроях чи під час обговорення навчального процесу.
Такі заходи поступово впроваджують і серед військових, держслужбовців, а Нацрада навіть припустила можливість повного блокування - як це вже трапилось із "ВКонтакте" та іншими ресурсами.
Погляд на перспективу
У публічних дискусіях про інформаційну безпеку важко знайти просте рішення, яке всіх задовольнить. Але очевидно, що питання впливу цифрового контенту на свідомість дітей і підлітків не можна відкладати, бо зміни формуються непомітно і зазвичай без повернення назад.