Зміна правил: ЗСУ вперше завдали удару ATACMS по військових об’єктах на території росії

Українські військові зробили крок, який ще недавно здавався майже нереальним: уперше завдали удару по території Росії ракетами ATACMS. Інформацію про це підтвердив Генштаб. Подія, м’яко кажучи, резонансна, бо вона показує, як змінюється сам характер війни і як Україна користується тим, що має під руками.

Перший удар і його сенс

Генштаб розповів, що наші військові задіяли американські тактичні комплекси для ураження російських військових об’єктів. Вони сказали, що ці ракети були використані успішно. Якщо перекласти офіційну мову на більш земну, то це означає: можливості ЗСУ стали ширшими, а ворог зрозумів, що безкарних зон для нього стає менше. І цікаво те, що подібні удари, навіть якщо їх поки мало, працюють як нагадування: оборона України не стоїть на місці, вона розгортається там, де потрібно, і тоді, коли це вважається доцільним.

Рішучість, яка тримає напрямок

У заяві наголошували, що попри те, що Росія продовжує діяти агресивно, українські сили готові відповідати тим, що можуть реально стримувати. Сказали прямо, що й надалі використовуватимуть далекобійні засоби ураження, серед яких і ATACMS. Це звучить доволі твердо. Подекуди навіть жорстко. Але зараз це той випадок, коли твердість - не бравада, а вимога обставин. Бо якщо говорити відверто, то кожен подібний крок - це спосіб нагадати: українська армія не просто обороняється, вона намагається тримати ініціативу там, де це можливо.

Технології і реальність війни

Використання американських ракет - це не лише про техніку, а й про те, як змінюється сам підхід до ведення війни. Сучасні можливості дозволяють бити далеко за лінію фронту, і це, з іншого боку, ускладнює противнику життя на його ж території. І хоч може здатися, що все це — технічні деталі, насправді вони визначають хід подій. Що більш помітні стають удари по військових об’єктах у глибині Росії, то більше Москва змушена перерозподіляти сили, час і нерви.

Погляд у площину подій

Українська оборона показує, що готова працювати не лише на ближніх рубежах. І ця стратегія, здається, формується вже не перший місяць: новітні засоби, вміння їх застосовувати і готовність ризикувати там, де це виправдано. Власне, такі кроки часто і визначають, як розвиватиметься ситуація далі — навіть якщо зараз це видно не так чітко.

Усе це вже не виглядає окремим епізодом. Швидше - ознакою того, що Україна продовжує посилювати можливості, щоб зберегти свою незалежність у тривалій і непростій війні.