У різних куточках світу люди споконвіків намагалися зрозуміти, чому в житті стаються ті чи інші події. Десь це робили через науку, десь через спостереження, а десь - через повірʼя, які передавалися майже як родинні історії. І навіть сьогодні багато таких звичок живуть поруч із нами, хоч час вже зовсім інший.
Сліди старих прикмет
Колись будь-який день людини був буквально обплетений знаками - від кота, що перебіг дорогу, до заборони передавати гроші через поріг. Багато з тих прикмет з часом розчинилися, але є й ті, що дожили до сучасності й, що цікаво, досі мають прихильників.
Наприклад, ми й зараз можемо почути, що хтось "встав з лівої ноги" і тому ходить похмурий. Те саме працює й з іншим повірʼям: нібито переступати поріг краще правою ногою. Особливо тоді, коли повертаєшся додому.
Чому саме права
У численних культурах світ умовно ділився на дві частини - світлу і темну. Права сторона символізувала порядок, удачу, сприятливу енергію. Ліва - навпаки. І така логіка настільки міцно закріпилася, що проникла навіть у побут: у вхід, у перші кроки, у звичні рухи, про які ми майже не думаємо.
Тож вважалося, що людина, яка заходить у дім правою ногою, ніби впускає до себе й до оселі щось хороше. А ліва нога, так чи інакше, залишала би за собою відтінок тривоги або втоми.
Маленький жест з несподіваним змістом
З іншого боку, такий простий рух може бути й своєрідним ритуалом для внутрішньої рівноваги. Коли повертаєшся додому після насиченого дня, навіть мінімальний жест допомагає перемкнутися: закінчився вуличний шум, починається спокійний простір.
Можливо, у цій прикметі більше психології, ніж містики. А можливо, як то кажуть, дещо більшим є сам символ - щось, що люди просто відчували інтуїтивно.
Поріг як нагадування
На межі між зовнішнім світом і своїм домом ми щодня робимо маленький вибір - із яким настроєм увійти. І навіть якщо походження прикмети здається далеким, символ правої ноги нагадує: варто хоча б подумки залишати непотрібне ззовні, а всередину приносити те, що допомагає жити спокійніше.