Майбутнє війни: Сирський про подальші дії ЗСУ, якщо переговори з рф зазнають невдачі

Україна знову опинилася в точці, де доводиться говорити про речі, які, здається, уже настільки звичні, що навіть лякає сама ця звичність. Однак головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нагадав: війна триває, і поки дипломатія шукає вихід, армія має бути готовою тримати оборону до кінця.

Про готовність продовжувати боротьбу

Сирський у розмові зі Sky News, матеріал якої з’явився 5 грудня, дав зрозуміти: якщо мирні переговори зайдуть у глухий кут, українські військові продовжать воювати. Без пафосу, а радше як факт, який давно висить у повітрі - мов той холодний туман над окопами.

До речі, його запитали про найболючіше - що буде, якщо США, один із ключових союзників, раптом скоротять чи навіть зупинять підтримку. Головком відповів обережно, але з надією: американська допомога, за його словами, залишається для України критично важливою, і він сподівається, що Вашингтон не зійде з цього шляху.

Слова подяки й натяк на відповідальність союзників

Він окремо підкреслив, що не лише Штати, а й інші партнери продовжують допомагати Україні озброєнням і технікою - усе це, здається, вже давно стало нашою реальністю. Сирський подякував союзникам, але, як часто буває у таких інтерв'ю, додав фразу, яка говорить більше між рядків: у разі потреби Європа має бути готовою надати Україні все необхідне, щоб продовжувати "справедливу війну проти агресора".

І тут варто зазначити, що таке прохання - не каприз. Він пояснив, що наша держава тримає на собі не лише власну безпеку. Фактично Україна зараз - це захисний вал для всього європейського простору.

Коли йдеться про Європу

Сирський сказав те, що багато хто і так розуміє, але не завжди озвучує: Україна обороняє не тільки себе. Якщо російська агресія не зустріне спротиву тут, на наших землях, її доведеться зупиняти вже в інших країнах. І звучить це не як страшилка, а скоріше як тверезе попередження, яке неможливо ігнорувати.

У цих словах є простий, хоча й жорсткий сенс: поки дипломатія шукає виходи, армія готується до найгіршого. І хочеться вірити, що цих підготовок не доведеться реалізовувати повною мірою.