Питання житлових норм для дітей час від часу виринає у розмовах батьків так само несподівано, як черговий лист із ЖЕКу. І хоч це звучить доволі буденно, насправді йдеться про важливу річ - від кількості квадратних метрів залежить, чи може родина розраховувати на соціальну підтримку, а дитина - на комфортні умови.
Що каже закон про мінімальні метри
Законодавство встановило свій базовий "поріг", нижче якого вже вважається, що люди тісняться. У Житловому кодексі прямо зазначено: мінімум - 9 кв. м житлової площі на одну людину. Це ніби той мінімальний "особистий простір", який має бути у кожного, щоб умови не переходили межу санітарних норм.
Але поряд із цим існує ще одна цифра - соціальна норма загальної площі. Саме її беруть до уваги, коли оформлюють субсидії чи коли оцінюють, чи потребує сім’я кращих умов.
Постанова Кабміну №409 встановлює такі рамки:
- 13,65 кв. м на кожного члена родини;
- + 35,22 кв. м на сім’ю загалом.
Ці норми рівною мірою стосуються і дітей.
Скільки має бути місця саме для дитини
Органи опіки та суди, коли вирішують долі дітей, часто спираються не тільки на мінімальні цифри, а й на оптимальні рекомендації. Вони показують, яким має бути простір, аби дитина могла нормально зростати, вчитись, мати свій власний куточок.
Умовно кажучи, рекомендації такі:
- 1 дитина — кімната від 15 кв. м;
- 2 дитини однієї статі — не менше 20 кв. м;
- діти різної статі — кожній окрема кімната по 15 кв. м.
Ці розміри - не чиясь фантазія. Це про приватність, без якої в дітей легко виникають конфлікти, та про умови, які враховують при усиновленні чи встановленні опіки.
Коли сім’ї можуть потребувати покращення умов
Щоб зрозуміти, чи має родина право на соціальне житло або постановку на облік, фахівці дивляться на фактичні метри на людину.
У більшості міст підстави такі:
- якщо на людину припадає менше 9 кв. м житлової площі;
- або менше 13,65 кв. м загальної площі, коли оцінюють соціальні норми.
Окремо варто сказати, що нині у парламенті обговорюють нові підходи до надання соціального житла. Наприклад, у проєкті закону №12377 робиться спроба оновити правила, щоб сім’ї з дітьми отримували більше уваги й мали реальніші шанси на покращення умов.
Житлова чи загальна площа - у чому різниця
Ці два поняття часто плутають, а вони напряму впливають на рішення держави. Житлова площа - це саме кімнати, де люди сплять і живуть. Загальна - включає кухню, коридор, санвузли й усе те, що створює цілісний простір квартири.
Для соціальних програм завжди рахують загальну площу, а не тільки житлову. І від цього залежить, чи дадуть субсидію або чи визнають умови такими, що потребують покращення.
Коли держава особливо придивляється до умов дитини
Насправді оцінка житла є важливою не тільки через метри. Це критично у випадках, коли вирішують батьківські спори, оформлюють опіку, розглядають питання безпеки дитини.
Якщо виникають сумніви, чи має дитина достатньо простору, чи не загрожують умови її здоров’ю - органи опіки можуть перевіряти житло детально.
Дім як основа дитячого благополуччя
Дитина має право на простір, у якому вона зростає, розвивається і відчуває себе в безпеці. І хоч цифри на папері інколи здаються сухими, за ними стоїть реальне життя родини та майбутнє маленької людини.