Коли температура падає далеко нижче нуля, електромережі працюють майже на межі можливостей. Споживання росте, навантаження збільшується, а будь-яке пошкодження відновлювати значно складніше, ніж у плюсову погоду. На цьому тлі країна готується до ризику нових ударів по енергетичних об’єктах.
Фактично мороз стає ще одним фактором небезпеки. Не ворог сам по собі, але він підливає масла у вогонь, якщо стаються атаки.
Готовність служб: від рятувальників до енергетиків
За словами віцепрем’єра з відновлення Олексія Кулеби, до різних сценаріїв готуються всі, хто відповідає за безпеку і відновлення. Йдеться про ДСНС, ремонтні бригади енергетиків, військових та місцеву владу.
Ідея проста: якщо щось трапиться, реагувати мають не по черзі, а одночасно.
- рятувальники усувають наслідки;
- енергетики лагодять мережі;
- військові прикривають небо;
- громади організовують допомогу на місцях.
Такий собі механізм, де кожна шестерня має крутитися без затримок.
Мінус двадцять і вище споживання
Сильні морози, до -20 градусів, означають різкий стрибок використання електрики. Більше обігрівачів, більше навантаження на лінії, швидше зношення обладнання.
До того ж холод уповільнює сам ремонт. Кабелі твердіють, техніка поводиться гірше, людям працювати важче. Тому будь-яке пошкодження взимку - це ніби латати дах під час хуртовини.
Попри це, уряд запевняє, що дії служб узгоджені, а ситуацію постійно відстежують і коригують.
Повітряна оборона та підтримка партнерів
Окремо наголошують на ролі протиповітряної оборони. Саме вона дозволяє збивати значну частину ракет і дронів ще на підльоті, не даючи їм дістатися підстанцій та електростанцій.
Плюс допомога від інших країн: обладнання, запчастини, трансформатори, мобільні рішення. Усе це створює запас міцності, щоб система не сипалася від кожного удару.
Можна сказати так: кожна збита ціль - це збережений район зі світлом.
Сигнали про можливі нові атаки
Про ризик чергових ударів раніше говорив і президент Володимир Зеленський. За його словами, розвідка бачить підготовчі дії Росії і передає інформацію тим, хто має реагувати негайно.
Тобто попередження є заздалегідь, не постфактум. А далі вже справа швидкості рішень і готовності на місцях.