Україна поступово підтягує свою енергетику до європейських стандартів. У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт № 13450, який стосується інфраструктурних проєктів у сфері енергетики та має, як кажуть у парламенті, суспільний інтерес. Документ уже підтримали в першому читанні, а тепер справа за фінальним рішенням.
Про що саме йдеться у законопроєкті
Мова не про дрібні правки. Законопроєкт охоплює будівництво й модернізацію ключових об’єктів:
- електромереж і підстанцій;
- магістральних і розподільних газопроводів;
- газосховищ;
- LNG-об’єктів;
- інших споруд, без яких стабільне постачання енергії виглядає сумнівно.
Навіщо це країні саме зараз
Як зазначають у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, такі ініціативи потрібні не лише для "латання дірок". Їх розглядають як інструмент:
- зміцнення енергетичної безпеки;
- інтеграції України в європейський енергетичний простір;
- підтримки сталого відновлення країни після війни.
Інакше кажучи, йдеться про довгу дистанцію, а не швидкий ефект на один сезон.
Цифровізація замість паперових кіл
Окрема увага - процедурі будівництва. Законопроєкт пропонує перевести всі ключові процеси в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Через неї планують надавати послуги, погоджувати документи й відстежувати реалізацію проєктів.
Це означає:
- менше паперів;
- менше ручних рішень;
- уніфіковані правила для всіх.
До речі, передбачено і спрощення отримання дозволів та погоджень від органів влади. Без нескінченних погоджень "по колу".
Громадський контроль теж залишають
Важливий момент - участь громадськості. Законопроєкт закладає можливість для обговорення та контролю реалізації таких проєктів. Формально це виглядає як додатковий запобіжник, щоб стратегічні рішення не ухвалювалися в тиші кабінетів.
Що було з правками до документа
Якщо говорити мовою цифр, то правок було чимало. До законопроєкту подали 1797 поправок. Із них:
- 153 врахували повністю або частково (переважно редакційно);
- 1644 - відхилили.
Це, ймовірно, пояснює, чому підготовка до другого читання зайняла більше часу, ніж планувалося спочатку.
Європейський контекст і правова основа
Законопроєкт не писали з нуля. Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з Регламентом (ЄС) 2022/869, який визначає правила розвитку транс’європейської енергетичної інфраструктури.
Цей документ уже адаптований для Енергетичного Співтовариства - через рішення Ради міністрів 2023/02/MC-EnC від 14 грудня 2023 року. Тобто Україна, по суті, підлаштовує свої правила під ті, за якими давно працює ЄС.
Інвестиції та відбудова: що очікують у перспективі
Очікується, що впровадження європейських стандартів створить більш зрозумілі й прогнозовані умови для інвесторів. А це — шанс залучити значні кошти в енергетичний сектор, що особливо актуально в умовах відбудови країни та пошуку стійких енергетичних рішень.
Яке рішення рекомендує Комітет
За підсумками розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес (реєстраційний № 13450), у другому читанні та в цілому.