Закон про житлову реформу набрав чинності: що це означає для власників квартир

В Україні почав діяти Закон "Про основні засади житлової політики" №4751-IX. Документ подають як фундамент для великого оновлення житлового фонду та запуску нових програм підтримки. Але найбільше розмов точиться не про програми, а про виселення і переселення.

У Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради пояснюють: закон одночасно гарантує захист житлових прав і відкриває двері для масштабної реновації. І ось тут починаються нюанси.

Суд залишається, але механізми змінюються

Виселити людину або обмежити її право користування житлом, як і раніше, можна тільки через суд. Це базове правило ніхто не скасовував.

Проте якщо йдеться про державне чи комунальне житло, процедура переселення стала простішою. Якщо будинок визнають аварійним або таким, що підлягає знесенню, мешканцям мають запропонувати "придатне приміщення".

І тут виникає логічне питання. Що таке "придатне"? Квартира з такою ж площею і в тому ж районі? Чи будь-яке житло з дахом над головою, навіть якщо воно на околиці міста? Чітких критеріїв у законі поки що немає. Саме на це звертають увагу юристи департаменту.

Приватне житло: формально все по-старому, але є нюанси

Власників приватизованих квартир також це зачіпає. Судовий порядок виселення зберігається, однак уряд досі не затвердив конкретні критерії, за якими житло можуть визнати непридатним.

Фактично поки немає чіткої методики, будь-яка експертиза може стати аргументом у спорі. І тут багато залежатиме від того, як ці норми почнуть застосовувати на практиці.

Окрема історія - іпотека та борги. Якщо квартира перебуває під заставою або накопичилися значні борги, процедура виселення тепер може проходити швидше. Судова тяганина, яка раніше тягнулася роками, здатна скоротитися в рази.

Реновація: красиві слова і питання про компенсацію

Держава задекларувала курс на оновлення застарілого житлового фонду. Старі "хрущовки", аварійні будинки - усе це планують поступово модернізувати або замінювати.

Але якщо житло вилучають, має бути компенсація. Стаття 351 Цивільного кодексу України прямо говорить: вилучення можливе лише за умови попереднього та повного відшкодування.

Втім, новий закон не прописує чіткої формули, як саме рахувати цю компенсацію. У департаменті зазначають:

Тобто принцип є, а механізм - поки що в тумані.

Поняття "споживча якість житла": що це взагалі означає

Документ вводить нове формулювання - споживча якість житла. Йдеться про відповідність приміщення вимогам безпеки, комфорту, енергоефективності.

Теоретично це крок до сучасного житла - з утепленими фасадами, нормальними комунікаціями та без аварійних перекриттів. Але все впиратиметься в контроль. Бо одна справа - написати стандарт, інша - реально його дотримуватися.

Кінець старої системи черг

Стара модель із безкоштовними квартирами від держави фактично йде в минуле. Разом із новою реформою поступово відходить і Житловий кодекс радянського зразка - із чергами, ордерами та довгим очікуванням "свого часу".

Поки ще діє закон про приватизацію, у людей залишається можливість оформити житло у власність. Але система соціального житла в тому вигляді, до якого звикли десятиліттями, стає історією.

Неприватизовані квартири і спадщина

Є ще один важливий момент. Неприватизована квартира формально не входить до спадкової маси. Проте родичі можуть спробувати відстояти право на неї через суд.

Існують винятки, які дозволяють оформити власність у судовому порядку, навіть попри загальну заборону на спадкування комунального майна. Але це вже питання конкретної ситуації та юридичної стратегії.