Від початку повномасштабного вторгнення через monobank українці переказали на збори 123 млрд грн. Цю статистику оприлюднив співзасновник банку Олег Гороховський.
Сума звучить майже нереально. Сто двадцять три мільярди. Якщо уявити це не як абстрактні цифри, а як тисячі маленьких переказів по 50, 100, 500 гривень - картина стає зовсім іншою. Це не один великий донор. Це країна.
Гороховський у своєму дописі не обмежився сухою статистикою. Він написав:
4 роки повномасштабної війни. Нескінченний біль, горе та лють. Слів уже бракує. Жалю теж. Українці, дякую вам за те, які ви є. Сподіваюся, ця статистика донатів викличе у вас гордість у такий важкий день - день, який ніяк не закінчиться. Слава Україні!
Емоцій багато. І вони зрозумілі - четвертий рік великої війни, а день, як він пише, "який ніяк не закінчиться".
Якщо розкласти ці 123 млрд грн по роках, виходить така динаміка:
Цікаво, що найбільший обсяг припав саме на третій рік. Можливо, це пов’язано з масштабними кампаніями чи великими зборами на конкретні потреби. А можливо, просто з тим, що культура донатів стала частиною щоденного життя.
Ще одна цифра, яка змушує зупинитися - 14 044 558 людей задонатили хоча б раз. Фактично кожен третій українець.
Через сервіси банку за цей час провели 2 683 078 зборів. А організаторів зборів у системі зареєстровано понад 12 мільйонів - це і звичайні люди, і благодійні фонди.
Тобто донат - це вже не виняткова історія, а масове явище. Хтось скинув 20 гривень на авто для підрозділу, хтось відкрив власну банку на дрони, хтось донатив щомісяця, бо "так треба". І так день за днем.
Ці 123 мільярди - це не лише про фінанси. Це про звичку допомагати, навіть коли важко.