Історія з можливим відправленням народних депутатів на фронт, якщо вони не хочуть працювати у парламенті, викликала чимало розмов. У Верховній Раді на цю тему вже відреагували.
Народний депутат від "Слуги народу", член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснив: сама по собі ідея мобілізації парламентарів навряд чи здатна вирішити проблему ефективності роботи Верховної Ради.
Інакше кажучи - навіть якщо теоретично припустити такий крок, це не означає, що депутати раптом почнуть працювати активніше або дисциплінованіше.
Чому мобілізація депутатів не змінить ситуацію
За словами Веніславського, подібні заяви мають радше політичний характер. Він нагадав про важливу деталь: під час воєнного стану повноваження Верховної Ради не можуть бути припинені.
Тобто парламент повинен працювати - незалежно від обставин.
І, як він дав зрозуміти, проблема лежить дещо в іншій площині. Не в покараннях і не в погрозах.
Проблема, на думку депутата, глибша
Веніславський говорить про інше - про комунікацію.
На його думку, ключова складність зараз полягає у відсутності системного і чесного діалогу між різними центрами влади:
- парламентом;
- урядом;
- Офісом президента;
- та навіть між самими депутатами.
Йдеться, зокрема, і про пояснення складних рішень. Наприклад, чому їх потрібно ухвалювати, навіть попри серйозний дефіцит державного бюджету. Бо без таких пояснень, як каже депутат, підтримку в парламенті знайти набагато складніше.
Що відбувається з монобільшістю
Ще одна тема, яка час від часу з’являється у політичних дискусіях, - доля монобільшості.
Веніславський вважає, що формально вона нікуди не зникла. Якщо дивитися з юридичної точки зору, коаліція існує.
Але є інша деталь. У парламенті депутати часто голосують не завжди так, як очікує більшість.
Що саме сказав Зеленський
Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський висловився доволі різко щодо депутатів, які під час воєнного стану хочуть скласти мандат.
Суть його позиції проста: якщо народний депутат не планує працювати у парламенті, тоді, мовляв, є інший варіант - служба на фронті.
Фактично глава держави дав зрозуміти: у воєнний час кожен має виконувати свою роботу. Або у Верховній Раді, або на передовій.