Тема шкільних прогулів знову опинилася в центрі уваги. У Верховна Рада України пояснюють: ніякої "нової реформи" тут немає - йдеться про те, що старі правила просто почали згадувати і застосовувати.
Про це розповіла народна депутатка Наталія Піпа, яка працює в профільному комітеті з питань освіти.
За словами Піпи, ситуація з відвідуванням школи давно викликає питання. І справа не лише в дітях.
Вона прямо говорить:
Батьки часто не вміють працювати зі своїми дітьми і часто йдуть найпростішим шляхом. Пишуть умовну записку або не мають претензій, що дитина не ходить до школи. Але потім очікують, що вчителі і школа з цим впораються.
І якщо трохи відсторонитися - це виглядає як перекладання відповідальності. Коли школа має вирішити те, що починається вдома.
Окремо підкреслюють так звані "освітні втрати". Це наслідок кількох років поспіль, коли навчання було нестабільним.
У результаті багато дітей випали з нормального процесу. І тепер це, по суті, наздоганяє систему освіти.
Тому, як каже депутатка, посилення контролю - один із варіантів навести лад.
Для прикладу Піпа згадала Німеччина. Там підхід жорсткіший, ніж в Україні.
Схема приблизно така:
І саме тому, за її словами, у Німеччині одна з найкращих відвідуваностей у школах.
Це, мабуть, ключовий момент у всій історії.
Новації нема, крім того, що ці норми перестали застосовувати.
Тобто штрафи існували і раніше. Просто останні роки на них фактично "закривали очі".
Причини тут досить очевидні.
Під час пандемії Covid-19, а потім і після початку великої війни:
Система працювала в більш м’якому режимі. Десь вимушено, десь - через обставини.
Зараз Міністерство освіти і науки України має дати чіткі рекомендації школам.
Йдеться про:
І, що важливо, починати планують не зі штрафів.
Первинно це мала б бути розмова з батьками, що теж часто приносить свої результати.
Тобто перший крок - діалог, а не покарання.
Фінансова відповідальність, до речі, вже давно прописана в законі.
Суми такі:
І тут все залежить від того, наскільки системними є прогули.