Схоже, Україна вирішила бити не лише по військових цілях, а й по гаманцю. І робить це досить системно. За інформацією The New York Times, йдеться про цілу кампанію ударів по нафтовій інфраструктурі Росії - таку собі спробу перекрити кран із грошима, які йдуть на війну.
Логіка тут проста: менше експорту - менше доходів. А менше доходів - менше можливостей фінансувати армію.
Порти під ударом: де найбільше болить
Найвідчутніші удари припали на великі порти - Усть-Луга та Приморськ. Через них проходить приблизно 40% морського експорту російської нафти. Тобто це не просто точки на карті, а ключові вузли.
За останній місяць, як зазначає видання, Україна взяла на себе відповідальність за 10 масштабних атак. І це вже виглядає не як разові операції, а як продумана стратегія.
Кожен барель російської нафти, яку не можна експортувати, – це гроші, які Москва не може витрачати на війну.
Фраза проста, але суть передає чітко.
Що кажуть у Міноборони
У Міністерстві оборони України прямо говорять: ці удари - не випадкові.
Йдеться про "скоординовані точкові удари", які мають одну мету - забрати у Кремля мільярди доларів.
…які безпосередньо перетворюються на ракети та боєприпаси.
Тобто тут уже без натяків - економіка і фронт напряму пов’язані.
Результати вже є, але не все так просто
Якщо дивитися на цифри, то певний ефект уже помітний. Станом на минулий рік, приблизно 20% потужностей з переробки нафти в Росії були або пошкоджені, або тимчасово виведені з ладу через атаки дронів.
Але далі починаються нюанси.
Російська система оподаткування працює так, що держава отримує гроші не лише з продажу, а й із видобутку. Тобто навіть якщо експорт просідає, бюджет не обов’язково одразу "просідає" так само.
Плюс є ще один фактор - світові ціни.
Ціни ростуть - і це грає проти логіки
Енергетичні аналітики звертають увагу на парадоксальну річ.
Страйки по російських портах зменшують обсяги експорту. Але менший обсяг призводить до зростання цін.
Це слова експерта Дем'єна Ернста.
І виходить така ситуація: менше нафти на ринку - дорожча нафта. А дорожча нафта частково компенсує втрати.
До того ж, на тлі напруження навколо Ірану США навіть послаблювали санкції проти російської нафти, щоб не допустити різкого стрибка цін. І це теж впливає на загальну картину.
Втрати вже рахують у сотнях мільйонів
Попри всі ці нюанси, в Україні впевнені - ефект є і він відчутний.
Радник президента з санкцій Владислав Власюк заявив, що лише за один тиждень наприкінці березня Росія втратила понад 500 мільйонів доларів.
І це не лише про гроші.
Ми бачимо зменшення завантажень танкерів, нерегулярні портові операції та навіть "порожні дні" у ключових портах.
Фактично мова йде про те, що система експорту починає давати збої. Не критичні, але вже помітні.
Реакція Заходу і позиція Києва
Цікаво, що така стратегія викликає не тільки підтримку.
За даними NYT, Володимир Зеленський отримував сигнали від західних партнерів - мовляв, варто трохи зменшити інтенсивність атак, бо це розгойдує енергетичний ринок.
Але позиція Києва доволі жорстка.
Україна готова пригальмувати лише за однієї умови - якщо Росія припинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Інакше кажучи, це вже гра на зустрічних умовах.