В Україні взялися будувати нову модель енергосистеми - так звані "енергетичні соти". Якщо пояснити простіше, це такі собі окремі "острівці" енергії, які можуть жити своїм життям, навіть коли загальна мережа дає збій.
Ідея доволі практична: якщо десь прилетіло або пошкоджена лінія, лікарні, водоканали чи інші критичні об’єкти не залишаються без світла.
Хто і що каже
Про цей підхід розповів перший віцепрем’єр і міністр енергетики Денис Шмигаль після засідання Конгресу місцевих і регіональних влад.
Він фактично окреслив нову "архітектуру" енергетичної безпеки. І вона складається не з одного рішення, а з кількох рівнів, які мають підстраховувати один одного.
Перший рівень - стабільність
Основа всієї системи - атомна енергетика.
АЕС, як і раніше, залишаються головним джерелом стабільності. Їх не так просто замінити, тому курс очевидний - розвивати й підтримувати ядерну генерацію.
Без цього, як не крути, вся система "плаває".
Другий рівень - гнучкість
Тут уже більше про баланс і швидку реакцію.
Йдеться про:
- маневрові потужності;
- накопичувачі енергії;
- нові об’єкти генерації там, де є дефіцит.
До речі, у 2026 році планують запустити конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нових потужностей.