Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти: варіант виходу українських військ із Донеччини зараз навіть не розглядається як безпечний.
Про це він сказав в інтерв’ю Rai Radio. І, якщо коротко, логіка така - відступ може обернутися ще більшими проблемами, ніж здається на перший погляд.
Часто можна почути думку: мовляв, відійти, побудувати нові укріплення і вже там тримати оборону.
Але Зеленський звернув увагу на деталь, яку інколи ігнорують.
Хтось каже, що потрібно рік-півтора, щоб побудувати нові фортифікації. Але всі забувають: передусім це півтора року. А навіть якщо менше, будь-які фортифікації в полі, а не в урбаністичній забудові - це абсолютно різні речі.
Тобто укріплення в чистому полі - це не те саме, що оборона в місті, де є будівлі, інфраструктура і складніша логістика для ворога.
Ще один момент - що буде далі, якщо Донеччину втратити.
За словами президента, це відкриває противнику більше можливостей для наступу.
Вихід ЗСУ відкриває Російській Федерації простір для великих маневрів.
І далі - вже питання напрямків. Потенційно це може означати рух у бік Харкова або навіть Дніпра. Тобто мова не про одну область, а про ланцюгову реакцію.
Є й інший аспект, менш очевидний, але важливий.
Зеленський нагадав, що під загрозою опиняються великі міста, які дають значну частину економіки країни. Якщо говорити простіше - це і робочі місця, і податки, і загальна стійкість держави.
Плюс люди.
На тих територіях Донбасу, які зараз під контролем України, живе приблизно 200 тисяч людей. І питання їхньої безпеки нікуди не зникає.
Окремо президент згадав про настрій усередині країни.
Моральний стан нашої армії точно погіршиться. Точно буде розкол у суспільстві.
Тобто мова не лише про військову карту, а й про внутрішню єдність. А її, як підкреслив Зеленський, якраз і намагається підірвати Росія.
У підсумку президент робить доволі жорсткий висновок: вихід із Донеччини не гарантує, що щось вдасться зберегти.
Вийти не означає щось зберегти. Ви вийшли і без будь-яких гарантій можете все втратити. А це великий ризик.
Тобто ставка на утримання позицій виглядає менш ризикованою, ніж спроба перегрупуватися ціною територій.