Цифрова "петля" для боржників: в Україні спрощують процедуру конфіскації житла

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт №14005 (він, по суті, повторює урядовий варіант №9363), який може серйозно змінити підхід до боргів в Україні. Документ ще чекає підпису Володимира Зеленського, але обговорення вже активно йде.

Якщо коротко - система стягнення боргів стає більш автоматизованою. Менше "ручного режиму", більше цифрових рішень.

"Цифрова петля": як це працюватиме

Головна ідея - створити єдину систему, де зійдуться всі ключові бази:

  • реєстр боржників;
  • дані МВС;
  • нотаріуси;
  • банки.

Раніше між цими структурами був певний "зазор" у часі. Хтось встигав зняти гроші, хтось - переоформити авто чи квартиру. Тепер цей люфт практично прибирають.

Як тільки людина потрапляє до реєстру:

  • можуть блокувати рахунки;
  • забороняти угоди з майном;
  • обмежувати перереєстрацію транспорту.

І навіть більше: якщо людина намагається щось оформити, наприклад продати авто, відповідні органи повинні повідомити про це виконавців.

Більше повноважень для виконавців

Ще одна зміна - розширення можливостей державних виконавців.

Тепер вони можуть самі вирішувати:

  • як саме стягувати борг;
  • яке майно використовувати для покриття;
  • як оцінювати це майно.

І тут виникає момент, який викликає запитання. Бо оцінка може не співпадати з ринковою.

Фактично, як зазначають у матеріалах, виконавець отримує досить широкий інструментарій - і це вже не виглядає як формальність.

Швидке потрапляння до реєстру

Процес внесення до реєстру боржників теж спрощується. За словами Олег Попенко, достатньо самого факту боргу.

Будуть великі проблеми... як тільки ви туди потрапите, тут же ввімкнеться репресивна машина, - зазначив він.

І далі - більше тиску. Наприклад, комунальні служби можуть активніше вимагати оплату, натякаючи на ризик потрапляння до реєстру.

Чи можуть забрати житло

Тема, яка хвилює найбільше. І тут позиції різні.

З одного боку, депутат Ігор Фріс запевняє:

Нічого додаткового, що дозволяло б забирати єдине житло боржника, в законі немає.

З іншого - змінюється поріг для стягнення житла за іпотекою. Тепер це приблизно 50 мінімальних зарплат (близько 400 тисяч грн), раніше було менше.

Юрист Ростислав Кравець вважає це плюсом, особливо для тих, хто має нестабільні доходи.

Але є й інший бік. Дехто говорить про так званий "психологічний тиск": люди можуть погоджуватися продавати житло самі, щоб не доводити до примусового продажу.

Проблема помилкових боргів

І тут, мабуть, найчутливіший момент. Система автоматична, але борги не завжди безпомилкові.

Наприклад, бувають випадки, коли людям нараховують платежі без реальних підстав. І якщо раніше це було просто "спірне питання", то тепер наслідки можуть настати значно швидше.

Одна річ, якщо на вас просто наважили борг, а інша - якщо відразу заблокували всі рахунки, - пояснює Попенко.

Судитися в таких ситуаціях — справа не з дешевих. Іноді витрати на адвоката можуть перевищувати сам борг.

Що з позитивного

Є і моменти, які юристи оцінюють більш стримано позитивно.

  • автоматичне зняття обмежень після погашення боргу;
  • чіткі правила, куди оскаржувати дії виконавців;
  • захист військових: їхнє єдине житло не можуть стягувати під час війни і ще рік після.

Тобто система стає жорсткішою, але водночас більш структурованою.