Шкільний транспорт по-новому: МОН готує масштабну реформу перевезень учнів

В Україні знову взялися за тему підвезення дітей до шкіл. У Міністерство освіти і науки України кажуть, що нинішня система вже не зовсім відповідає тому, як зараз живуть громади. Війна внесла свої корективи - і їх, схоже, вирішили врахувати більш серйозно.

Йдеться не про косметичні зміни. Планують фактично "підкрутити" підходи до перевезень, щоб вони працювали не на папері, а в реальних умовах - з розбитими дорогами, розкиданими селами і різною кількістю дітей.

Що саме планують змінити

Питання обговорювали під час робочих зустрічей. Основний акцент - логістика. Тобто як зробити так, щоб дитина могла дістатися до школи без зайвих кілометрів і нервів.

Паралельно враховують реформу старшої школи. Бо, як не крути, мережа навчальних закладів змінюється, і під неї треба підлаштовувати транспорт.

І тут цікава деталь: універсальні рішення більше не працюють. Один автобус "на всіх" - це вже не завжди варіант.

Менші автобуси замість великих

Очільник відомства Оксен Лісовий прямо говорить: інколи великі шкільні автобуси просто не підходять.

Причини банальні, але важливі:

  • мало дітей у селі;
  • вузькі дороги;
  • складний рельєф.

У таких умовах великий транспорт виглядає трохи як "гармата по горобцях". Тому пропонують інший підхід - використовувати менші автобуси або навіть мікроавтобуси.

Як зазначив міністр:

Нам потрібні більш гнучкі підходи, зокрема транспорт малої місткості, який дозволить ефективно організувати підвезення.

Ідея проста - не підганяти всіх під одну схему, а підлаштовуватися під ситуацію.

Фінансування і допомога партнерів

Є й фінансовий бік питання. Українська освіта, за даними відомства, отримає близько 91 мільйона доларів у співпраці з ЮНІСЕФ у 2026 році.

Ці кошти планують спрямувати не лише на транспорт, але й загалом на підтримку школярів і освітян. Хоча частина фінансування може піти саме на оновлення автопарку - це зараз активно обговорюють.

Що будуть питати у громад

Перед тим як щось закуповувати чи змінювати, у міністерстві хочуть зрозуміти реальну картину. Для цього готують запити до громад.

Ідея така:

  • дізнатися, скільки дітей потрібно підвозити;
  • які відстані;
  • який транспорт реально підходить.

Тобто не "згори вирішили", а спроба зібрати дані з місць.

Паралельно розглядають, як адаптувати державне фінансування під ці потреби. Бо одне діло - план, і зовсім інше - як це оплатити.

Безпека як окремий акцент

Ще один момент, який постійно звучить - безпека. Автобуси, навіть якщо вони менші, мають бути обладнані відповідно.

Тут мова і про технічний стан, і про умови перевезення дітей. Особливо з урахуванням воєнного часу, коли ризики зовсім інші, ніж кілька років тому.