Біль, який зберігається після перелому, часто сприймається як щось очікуване: тканини ще відновлюються, організм "пам’ятає" травму, впливають зовнішні фактори, наприклад, погода. Проте з клінічної точки зору зрощення кістки і зникнення болю — не тотожні процеси. Пацієнти, у яких перелом загоївся, але симптоми не зникають, звертаються до ортопеда-травматолога для повторної оцінки ситуації. Детальніше з професійною сферою цього лікаря можна ознайомитися на сторінці
https://veselka.clinic/napriamky/dorosli-vuzki-spetsialisty/ortoped-travmatoloh.
Чому біль може зберігатися після зрощення кістки
Кістка — лише одна з багатьох структур, які зазнають ушкодження під час травми. Навіть за умови повного зрощення можуть зберігатися зміни з боку м’яких тканин, суглобів або нервів.
Клінічне мислення ортопеда-травматолога в цій ситуації завжди починається з питання: звідки саме походить біль. Для цього аналізують не лише локалізацію, а й характер симптомів: коли вони з’являються, що їх посилює, що зменшує, як вони змінювалися з часом.
На цьому етапі важливо відрізнити:
- біль, пов’язаний із навантаженням на суглоб;
- біль, що виникає при певних рухах або положеннях;
- постійний фоновий біль без чіткої механічної прив’язки.
Мʼякі тканини після перелому
Однією з найчастіших причин хронічного болю є порушення з боку м’язів, сухожиль і зв’язок, які тривалий час перебували в умовах іммобілізації або зміненого навантаження. Навіть після зняття фіксації вони можуть залишатися слабкими або перенапруженими.
Зміни з боку суглоба
Якщо перелом був внутрішньосуглобовим або розташовувався біля суглоба, ортопед обов’язково оцінює:
- рухливість;
- наявність обмежень або асиметрії;
- ознаки перевантаження хряща.
Мінімальні порушення конгруентності суглобових поверхонь здатні призводити до болю при навантаженні, який з’являється вже після завершення основного етапу лікування.
Нервовий компонент болю
Окрему увагу приділяють залученню нервових структур. Після травм, особливо зі значним набряком або хірургічним втручанням, біль може мати нейропатичний компонент. У таких випадках він часто описується як пекучий, стріляючий або такий, що не чітко пов’язаний із рухами. Цей симптом потребує зовсім іншого підходу, ніж механічний біль опорно-рухового апарату.
Діагностика і терапія
Повторні рентгенографії часто підтверджують, що перелом зрощений правильно. Тому ортопед-травматолог оцінює знімки не ізольовано, а в поєднанні з оглядом, функціональними тестами та аналізом навантаження в повсякденному житті пацієнта.
Тактика лікування залежить не від факту перенесеного перелому, а від встановленого механізму болю. У більшості випадків це означає корекцію навантаження, відновлення м’язового балансу, роботу з рухливістю. Медикаментозне лікування або повторні втручання розглядають лише тоді, коли є чіткі показання.
