Міжнародний валютний фонд відкрито визнав: попередні прогнози щодо тривалості війни в Україні, схоже, були надто оптимістичні. В оновленій оцінці ризиків фонд заявив — бойові дії можуть затягнутися далі, ніж сподівалися. А разом із цим — і державні витрати зростатимуть не по днях, а по годинах.
Якщо конфлікт не завершиться у 2025 році, а затягнеться до 2026-го — Україні знадобиться ще приблизно 800 мільярдів гривень додаткового фінансування. Це означає, що потрібні нові джерела допомоги. Зовнішньої. Бо всередині країни таких резервів просто немає.
МВФ наголошує: час думати наперед
Ґевін Ґрея, голова місії МВФ в Україні, прямо вказав на ключову річ — без чітких цифр і реалістичних планів на наступний рік донорам буде складно ухвалювати довгострокові рішення. І тут не про емоції, а про цифри. Про плани, в яких враховано і найгірші варіанти розвитку подій.
Уряд України вже передбачив два сценарії у бюджетній декларації:
- перший — що війна завершиться у 2025 році;
- другий — що бойові дії продовжаться і в 2026-му.
У кожному з них передбачено різні витрати, зокрема й на оборону.
Цифри, які змушують задуматися
У разі позитивного розвитку подій — військові витрати складуть 1,8 трлн грн. Це багато, але хоч якось прогнозовано. Якщо ж війна триватиме — до цієї суми потрібно буде додати ще 750–800 млрд грн. І це вже зовсім інша історія.
На цьому тлі МВФ прямо говорить: найефективніша форма допомоги — гранти або пільгові кредити. Тобто ті кошти, які або не треба повертати, або які можна віддавати з часом і без надмірного навантаження. Бо брати звичайні кредити під високий відсоток у розпал війни — це заганяти себе в боргову яму.
Європа вже діє, інші чекають на конкретику
Європейська комісія вже подала пропозицію про фінансування України до 2028 року. Це довгий горизонт планування, і саме такі механізми зараз потрібні. Але для цього потрібно, щоб сама Україна говорила мовою цифр — показувала реальні потреби, чіткі витрати і прозорі сценарії. Тільки тоді донори можуть розуміти, на що йдуть кошти, і якої саме підтримки очікує держава.
Стабільність державних фінансів під час війни — це не лише про гроші. Це про довіру. І ця довіра формується не обіцянками, а чітким плануванням, відкритими розрахунками і готовністю йти до кінця — навіть у найгірших умовах.