У той час, коли на сході гудуть гармати, а небо не завжди мирне — країна вкладає мільярди у розвиток власної оборонної промисловості. І схоже, нарешті зробила ставку не на імпорт, а на своїх — на українських виробників зброї. Цифри говорять самі за себе: обсяги закупівель вітчизняного озброєння зростають не просто динамічно, а в рази. Це вже не поодинокі контракти — це системна трансформація оборонних закупівель, яка поступово змінює саму логіку забезпечення армії.
Національна ставка: усе більше зброї — made in Ukraine
За перші сім місяців 2025 року Міністерство оборони України підписало угод з українськими оборонними підприємствами на... увага — на 158 мільярдів гривень більше, ніж за аналогічний період 2024 року. І це не просто велика цифра — це показник зміни підходу.
До речі, у структурі всіх закупівель частка української зброї сягнула вже 71,4%. А ще торік вона була лише 44,1%. Тобто майже вдвічі менше. Можна сказати, що вітчизняні виробники не просто надолужують — вони перехоплюють ініціативу.
А як це вдалося
За словами Арсена Жумаділова, керівника Агенції оборонних закупівель (АОЗ), справа у прозорих і чітких правилах гри. Раніше закупівлі були схожі на закритий клуб із незрозумілими процедурами. А тепер — зрозумілі умови, швидка комунікація з підприємствами, масштабування виробництва. Бізнесу більше не треба стукати в закриті двері — двері вже відчинені.
Це, власне, і є результат "перебудови архітектури закупівель", як висловився Жумаділов. Хоч формулювання трохи чиновницьке, але суть у ньому є.
Дрони на передовій: безпілотники — абсолютний лідер
Найшвидше зростання — в сегменті, про який уже можна писати окрему главу сучасної війни. Безпілотники.
Понад 95% усіх державних коштів, що виділяються на закупівлю дронів, ідуть саме українським компаніям. Це колосальний прорив, якщо згадати, що ще пару років тому майже всі БПЛА доводилося імпортувати. Тепер — власне виробництво, власна інженерна думка, власна гнучкість під потреби фронту.
На цьому тлі цікаво, як швидко з’явилися десятки нових гравців у цій сфері — від стартапів до великих виробничих майданчиків. І якщо це не "українське військове диво", то що тоді?
Трохи деталей: куди ще йдуть мільярди
Окрім дронів, українські виробники активно займаються:
- ремонтом та модернізацією бронетехніки;
- виготовленням стрілецької зброї та боєприпасів;
- розробкою засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби);
- створенням автоматизованих систем управління боєм.
Деякі з цих розробок уже тестуються на фронті, інші — ще проходять державні випробування. Але загальний тренд очевидний: ставка на українське — це не просто гасло, це робоча стратегія.
Що за цим стоїть: не лише економіка, а й безпека
І тут важливо: справа не тільки в економічній доцільності. Хоча вона, безумовно, є — кошти залишаються в країні, розвивається виробництво, створюються робочі місця. Але ще важливіше — незалежність.
Бо навіть найкращі закордонні партнери не завжди можуть або хочуть постачати все вчасно. А вітчизняне виробництво, хай іноді й не таке масове, зате своє — і контрольоване.
До того ж, саме українські виробники найкраще розуміють реальні умови фронту. Вони на зв'язку з військовими, швидко реагують на запити, адаптують продукцію. Це зовсім інша швидкість і гнучкість у порівнянні з класичними оборонними гігантами.
Що далі
Зрозуміло, що це лише початок. Український оборонпром ще не повністю перебудований, і багато проблем залишаються. Але вектор уже заданий. І якщо темпи збережуться, через рік-два Україна може стати не лише самозабезпеченою в багатьох позиціях, а й конкурентною на світовому ринку оборонної продукції.
Озброєна країна — живе краще
На тлі затяжної війни, коли кожна новина з фронту — це історія про втрати й боротьбу, такі новини як ця — це привід для обережного оптимізму. Бо сильна армія — це не тільки про патріотизм. Це ще й про технології, інженерію, підприємництво. Про спроможність країни вистояти не за рахунок допомоги, а за рахунок себе.
І якщо у складні часи держава зміцнює свою зброю власними руками — це вже неабиякий крок до майбутньої перемоги.