Дружба з собакою — це велика відповідальність. Така, де довіра й розуміння мають йти поруч із дисципліною. Проте навіть найкращі наміри не завжди гарантують безпечну поведінку улюбленця. Є породи, які, через особливості характеру й темпераменту, частіше фігурують у зведеннях про укуси й агресію. Ігнорувати це — ризикувати.
Пес — не іграшка. Навіть якщо він виглядає як плюшевий ведмедик, у нього свої звички, інстинкти і... зуби. Часто найменші собачки, яких носять у сумочках, мають вибуховий характер. А великі та страхітливі — навпаки, можуть виявитися добряками. Але бувають породи, з якими варто бути насторожі. Особливо якщо немає досвіду, або в хаті — діти.
Ось кілька порід, яких кінологи частіше за інших згадують у контексті укусів, непередбачуваної поведінки та підвищеної агресії.
Ротвейлер
Це сила на чотирьох лапах. Їх заводять як охоронців — не просто так, бо інстинкт захисту в них розвинений потужно. Проте, якщо не займатися з ним з дитинства, не показати, хто в домі головний, то можна отримати некерованого собаку, який реагує на кожну дрібницю як на загрозу. А враховуючи його щелепи, це вже не жарти.
Пітбультер’єр
Це не агресор за замовчуванням, як про нього іноді кажуть. Але пітбуль — порода, яку можна "налаштувати" в будь-який бік. Якщо власник грубий або навмисно формує в собаці злість — це вибухова суміш. Без чіткого контролю така собака — реальна загроза для оточення.
Німецька вівчарка
Розумна, службова, врівноважена — такою її бачимо в фільмах і на вулицях з поліцією. Але якщо вона зростає без правил і тренувань — це зовсім інша історія. Відчувши себе "ватажком", вівчарка може почати диктувати свої умови. І тоді від укусу вже не вбережешся.
Хаскі
Вони красиві, як вовки, і такі ж волелюбні. Їм потрібно багато руху — інакше накопичена енергія виливається у руйнування, капості й навіть агресію. Хаскі — не пес для квартири без прогулянок. А ще він не завжди слухається — особливо, якщо не бачить у господарі авторитет.
Чихуахуа
Так, отут багато хто дивується. Але ця дрібнота часто демонструє справжню "бойову" натуру. Вона нервова, ревнива і гучна. Укус чихуахуа — це не про фізичну шкоду, а про несподіванку: навряд чи чекаєш укусу від істоти розміром з бутерброд. Але статистика каже — буває часто.
Жодна собака не народжується злою. Але породи мають свою історію, інстинкти й потреби. Нерозуміння цього — головна причина конфліктів між людьми й тваринами. У кожного господаря — своя зона відповідальності. І вона починається з моменту, коли собака переступає поріг дому.