В українських містах війна іноді звучить тихо, але невідворотно. Звук безпілотників, що б’ють по залізниці вночі, став звичним фоном життя, хоч кожен такий удар — це цілеспрямована спроба паралізувати країну. Ми настільки звикли до цих вибухів, що іноді забуваємо: за ними — стратегічний план ворога, холодний розрахунок і атака на одну з ключових артерій держави.
Удари, що повторюються щоніч
Керівник "Укрзалізниці" Олександр Перцовський розповів агентству Reuters, що з середини літа російські війська щоночі спрямовують у середньому 6–7 дронів "Шахед" саме на об’єкти української залізниці. Це не одинокі випадки, а систематичні удари, які вже стали частиною війни на виснаження.
Йдеться не лише про військові перевезення. За словами Перцовського, удари майже не зачіпають фронтові вантажі. Основна мета — зруйнувати цивільну інфраструктуру, посіяти страх серед людей, які користуються залізницею, і нанести економічний збиток.
Планомірна стратегія проти залізниці
За останні місяці десятки електричних підстанцій по всій Україні були пошкоджені або повністю виведені з ладу. Це не випадковий вибір: підстанції — ключові вузли для підтримки руху потягів. Без них пасажирські перевезення стають неможливими, навіть якщо колії залишаються цілими.
Відомо про удари по станціях Лозова, Синельникове та Козятин. Ці напрямки важливі для сполучення сходу та центру країни, і будь-які збої там викликають ланцюгові затримки. Перцовський наголосив, що росіяни діють послідовно, намагаючись паралізувати залізничну систему крок за кроком.
Чому саме зараз зросла кількість атак
Однією з причин є збільшення виробництва безпілотників дальньої дії у Росії. Раніше, коли цих "Шахедів" бракувало, ворог не ризикував витрачати дорогі дрони на, здавалося б, другорядні цілі, як-от локомотив чи трансформатор. Тепер же ресурси дозволяють бити не лише по стратегічних складах чи мостах, а й по дрібніших, але критично важливих точках.
До речі, експерти з безпеки відзначають, що залізниця стала чи не головною артерією української логістики з перших днів війни. Вона забезпечує і гуманітарні перевезення, і евакуацію, і транспортування палива та продовольства. Порушення цієї системи — потужний удар по тилу.
Невидимий фронт для пасажирів
Для пасажирів ці атаки можуть виглядати як просто затримки рейсів чи несподівані зупинки поїздів. Проте за цим стоїть колосальна робота ремонтних бригад. "Укрзалізниця" фактично тримає прихований фронт — відновлює пошкоджені підстанції, лагодить колії та змінює маршрути.
Варто згадати й про психологічний тиск. Навіть якщо удари не влучають у вагони з пасажирами, сама думка про небезпеку здатна вплинути на відчуття безпеки та довіру до транспорту. Це, своєю чергою, б’є по економіці: менше пасажирів — менше доходів, зростають витрати на ремонти та охорону.
Атаки на енергосистему та взаємопов’язаність мереж
Ще один аспект — залізничні підстанції часто інтегровані з енергетичною інфраструктурою міст. Удар по трансформатору чи підстанції може призвести до перебоїв зі світлом у прилеглих районах. Так росіяни намагаються одночасно бити по кількох сферах: транспортній і енергетичній.
Аналітики припускають, що посилення атак може збігатися з холодним сезоном, коли залежність від залізниці й електрики зростає. Це створює додатковий тиск на логістику постачання вугілля, газу та гуманітарної допомоги.
Важливість міжнародної підтримки
Не менш цікаво, що ці удари відбуваються на тлі дискусій про додаткову військову допомогу Україні. Пошкодження транспортної мережі може впливати на темпи постачання західної зброї й техніки. З іншого боку, "Укрзалізниця" стала символом стійкості: попри щоденні загрози, потяги продовжують курсувати, а персонал працює під ризиком, який не завжди видно ззовні.
Тривожні сигнали для економіки
Економісти наголошують: навіть кількаденні перебої у роботі залізниці здатні зірвати плани підприємств та вплинути на експорт. Українська економіка значною мірою залежить від залізничних перевезень, особливо у воєнний час, коли морські та автомобільні маршрути обмежені або небезпечні.