Після чергових атак на українську енергосистему президент Володимир Зеленський визнав — питань до організації захисту енергооб’єктів сьогодні чимало. На брифінгу він прямо сказав: не всюди ситуація виглядає так, як мала б. І хоча програми з укріплення та безпеки інфраструктури готувалися не один рік, результат — далекий від ідеалу.
За його словами, нині головна проблема полягає в тому, що не всі об’єкти можна захистити звичайними конструкціями. Деякі з них мають такі масштаби, що без систем протиповітряної чи протиракетної оборони — будь-які укріплення просто не витримають.
Не все можна прикрити бетоном
Президент визнав, що частина енергетичних підприємств потребує більш продуманого підходу до оборони.
Питання це стало особливо гострим після публікації фотографій, де замість масивних бетонних укріплень на енергооб’єктах було видно лише тимчасові насипи піску.
Де захист працює, а де ні
Водночас Зеленський зауважив, що уряд уже розробив певну програму посилення захисту важливих трансформаторів та інших вузлових точок енергосистеми. Проте визнав: результат поки не всюди задовільний.
Про спільну відповідальність і межі критики
Попри критику, Зеленський відмовився називати конкретних посадовців або підприємства, які, на його думку, не впоралися. Він зазначив, що зараз не час для взаємних звинувачень:
Президент підкреслив, що захист стосується не лише державних об’єктів, а й приватних — оскільки для людей немає різниці, кому належить електростанція, якщо вона дає світло їхнім домівкам.
Кожен об’єкт — частина спільної системи
Міцність держави вимірюється не лише бетонними стінами
Зрештою, у словах президента прозвучав ключовий меседж: війна показала, що сила країни — це не лише зброя, а й організованість, єдність і здатність не залишати проблемні місця без уваги. Захист енергетичної системи — це не лише про техніку чи бетон, а про готовність усіх рівнів влади діяти злагоджено. Бо коли вимикається світло — важливо, щоб не згасала відповідальність.