За останні два роки хліб в Україні подорожчав приблизно на 40%. Цифра звучить сухо, але якщо згадати, скільки коштував батон ще у 2023-му, різниця відчувається без калькулятора. Те саме стосується і борошна - воно теж додало в ціні майже стільки ж.
Про це свідчить галузевий аналіз та дані спілки "Борошномели України". І якщо коротко - 2024 і 2025 роки стали для споживачів непростими. Виробництво буксувало, енергоносії дорожчали, логістика ускладнювалася, сировина теж не дешевшала. У результаті - синхронне зростання цін на те, що українці купують майже щодня.
Скільки саме додали ціни
У 2024 році хліб подорожчав у середньому на 20–22%. У 2025-му - ще на 19–23%. Разом і виходить ті самі близько 40% за два роки.
Найбільше зросла ціна на пшеничний хліб вищого ґатунку - плюс 44%, до приблизно 63,5 грн за кілограм. Житній хліб додав 45% і зараз коштує близько 50,6 грн/кг. Батон подорожчав трохи менше - на 34%, до 30,9 грн за кілограм.
А на полицях супермаркетів преміальні сорти вже перетнули межу у 100 грн за кілограм. Для багатьох родин це вже не "звичайна покупка", а скоріше продукт із категорії "не щодня".
Через це змінюється поведінка споживачів. Хтось переходить на простіші сорти, хтось уважніше дивиться на акції. А хтось дістає з шафи хлібопічку. Домашня випічка знову набирає популярності - бо, якщо порахувати, іноді це справді вигідніше.
Виробники без прибутку
І тут є парадокс. Попри високі ціни в магазинах, виробники борошна працюють майже без маржі.
Декларована ціна пшеничного борошна зросла приблизно на 40%, але реальна ціна продажу часто на 10–15% нижча. У середньому це 13 700–13 900 грн за тонну.
Якщо розкласти по цифрах: пшениця другого класу коштує близько 10 300 грн за тонну, переробка - ще приблизно 2 500 грн. У підсумку чиста рентабельність млинів не перевищує 3%. Це дуже мало. Фактично підприємства працюють на межі - без можливості вкладати кошти в модернізацію чи розвиток.
Менше виробництва, менше експорту
Виробництво борошна продовжує скорочуватися. У 2025 році 14 найбільших підприємств країни виготовили 527,2 тис. тонн продукції - це на 4% менше, ніж роком раніше.
Експортна ситуація ще складніша. Обсяги впали до 66,8 тис. тонн - це найнижчий показник з 2006 року. Основні причини - логістичні обмеження та проблеми з повноцінним доступом до морських портів.
У результаті українське борошно постачається переважно до Молдови та країн ЄС. Географія звузилася, валютна виручка зменшилася, а можливості для масштабування обмежені.
Чи стане легше у 2026 році
Попри складну картину, аналітики припускають, що у 2026 році темпи зростання цін можуть сповільнитися. Можливо, ціни навіть стабілізуються - але різкого здешевлення не очікують. Швидше за все, вони залишаться на нинішньому рівні.
Є кілька факторів, які можуть стримати подорожчання:
- надлишок зерна всередині країни. Через труднощі з експортом можуть накопичитися перехідні залишки пшениці на рівні 8–10 млн тонн. Це створює тиск на внутрішній ринок і не дає цінам різко зростати;
- світова ситуація. Очікується рекордний урожай пшениці - близько 819 млн тонн. Уже зараз світові ціни знижуються третій місяць поспіль;
- якість врожаю 2025 року. Українська пшениця показала високі якісні характеристики, що дозволяє виробляти борошно без додаткових витрат на поліпшувачі. А це знижує собівартість.
Тобто певні передумови для стабілізації є. Інше питання - чи перекриють вони витрати на енергію, логістику та інші чинники, які останні роки тиснули на галузь.