Сьогодні пральна машина бере на себе левову частку роботи: кілька натискань - і білизна чиста. Наші предки такої розкоші не мали. Для них прання було багатогодинною фізичною працею, тож навколо нього виникло чимало прикмет, застережень і правил. Найбільше уваги приділяли часу, коли братися за цю справу.
Чому не радили прати вранці
Ранок у народних уявленнях задавав настрій і перебіг усього дня. Тож якщо одразу після пробудження людина бралася за виснажливу роботу, вважалося, що весь день мине в клопотах.
Існувало й повір'я, що прання з самого ранку здатне «вигнати» з дому добробут і спокій. Тому господині намагалися спершу впоратися з ранковими справами, а вже потім братися за велике прання.
Варто наголосити: це лише народні вірування без наукового підтвердження. Втім, вони добре ілюструють, яке символічне значення предки надавали щоденним заняттям.
Неділя - день без важкої роботи
Неділю традиційно сприймали як день відпочинку, родини та духовного життя, тому велике прання намагалися завершити заздалегідь. За прикметами, білизна, випрана в неділю, могла принести в дім сварки, втому й неспокій.
Вважалося, що людина, яка не дає собі відпочинку навіть у вихідний, ніби позбавляє оселю спокою та добробуту. У цьому повір'ї проглядається й цілком практичний сенс: ручне прання було виснажливим, тож хоча б один день на тиждень відводили на перепочинок.
Понеділок задає тон усьому тижню
Не найсприятливішим днем для великого прання вважали й понеділок - символ початку нового тижня. Побутувало переконання: як розпочнеш цей день, так минуть і наступні.
Тобто якщо присвятити весь понеділок важкій домашній роботі, то, за повір'ям, і весь тиждень доведеться провести в клопотах. Щоб не «задавати» собі важкий ритм, господині відкладали велике прання на інший день.