Інформаційний майданчик може допомогти порівняти умови, але не вирішує, кому видадуть кредит. На цьому наголошує проєкт МФОХА. Він збирає документальні дані ліцензованих МФО у картки та залишає рішення про звернення користувачеві, а рішення про видачу кредиторові.
У сервісі пояснюють, що змінюють подачу даних, а не їхні значення. До карток МФОХА переносяться сума, строк, процентні ставки, комісія за видачу та вимоги з кредитних паспортів. Відомості мають позначення оновлення. Наявність ліцензії Національного банку проєкт називає необхідною умовою для представлення МФО у каталозі.
Статистика НБУ, опрацьована Опендатаботом, дає два орієнтири: близько 8 млрд грн боргу перед МФО наприкінці 2022-го та понад 32 млрд грн на 1 липня 2026 року. Різниця становить приблизно чотири рази. На рівні конкретного кредиту це повертає увагу до документів, у яких описано майбутні платежі.
Під час порівняння кредитів документ потрібен для відповідей про майбутні зобов’язання. Паспорт споживчого кредиту містить відомості про реальну річну процентну ставку, комісії та прострочення й надається до договору. Це основа попереднього ознайомлення, після якого користувач може уточнити незрозумілі параметри безпосередньо у компанії.
Ще один напрям проєкту становлять пояснення прав користувачів мікрокредитів. Довідкові матеріали охоплюють граничну ставку та окремі питання для військовослужбовців. Рейтинг МФО складається за оцінками позичальників. Його варто читати як додаткову інформацію поряд із документальними умовами, а не замість них.
Задум МФОХА засновник Олександр формулює як роботу з доступністю вже розкритих даних. Паспорт кредиту стає джерелом для першого екрана каталогу. Побачивши комісію, користувач може передумати брати гроші, і такий вибір, за поясненням засновника, має цінність.
МФОХА не є фінансовою установою, не видає кредитів і не ухвалює рішень щодо їх видачі. Остаточні умови потрібно перевіряти у кредитора.
