Зможуть навіть закривати онлайн-магазини: ухвалено закон, який забороняє "нечесну торгівлю" онлайн та убезпечить покупки в інтернеті

В Україні 263 голосами народних депутатів у другому читанні ухвалили новий закон "Про захист прав споживачів". Автором документа є Кабінет міністрів.

Контролюючим органам буде надана змога закривати онлайн-магазини, що приховують інформацію щодо товару, який у них реалізується. З'являться Асоціації покупців, а непорозуміння та конфлікти між покупцем та продавцем можна буде вирішувати за допомогою спеціальних комісій, не звертаючись до суду.

Розв’язувати конфліктні ситуації можна буде, уникнувши суду. Мова йде про товар, вартість якого не перевищує 50 тис. грн. Якщо трапилось так, що магазин порушив гарантію чи умови доставки або не замінив продукцію, то у сторін буде можливість вирішувати конфлікт з допомогою позасудових органів – до прикладу, спеціальні комісії. Якщо ж трапилось так, що з рішенням такої комісії ви не погоджуєтесь, то вже тоді можна позиватися до суду.

Варто зауважити, що саме з цією метою будуть створені громадські об'єднання споживачів. Вони будуть наділені правом проведення експертиз, подавання позовних заяв та вивчення якості продукції, що реалізується. Саме ця норма не подобалась певним бізнес-союзам, що побоювалися корупції.

"Союз громадських об'єднань споживачів" та Комісії з позасудового вирішення спорів будуть наділені розширеними повноваженнями щодо нагляду за діяльністю бізнесу та притягнення їх до відповідальності, до прикладу:

• проводити додаткові перевірки підприємств;
• накладати штрафи;
• визначати розмір відшкодування;
• проводити обов'язкові навчання для бізнесменів.

Важливе нововведення: закон забороняє "нечесну торгівлю". Якщо трапилось так, що продавець надурив покупця чи розповідає про ті переваги продукції, яких не існує, то таку покупку можна вважати за недійсну.

Це означає, що реалізатор товару в обов’язковому порядку буде повинен повернути кошти покупцеві.

Крім цього у вище вказаному законі є інформація щодо "агресивної комерційної практики":

• складається відчуття, що покупець продукції не може покинути приміщення без укладання договору;
• якщо трапляється так, що представники підприємства приходять до клієнта додому без його згоди;
• постійно пишуть та телефонують;
• вимагають, а щось заплатив;
• навіюють клієнту, що він щось виграв, а згодом переконують у тому, що потрібно зробити покупку.

Крім цього, буде обмежений доступ до інтернет-магазинів, які ведуть "нечесну практику" та порушують законодавство. Проблеми можуть очікувати й ті магазини, які на своєму сайті не нададуть свою правильну назву адресу та назву.

В пояснювальній записці йдеться про те, що нерідко українські громадяни здійснюють покупки в інтернет-магазинах без отримання достовірної інформації про продукцію. Річ у тім, що в наш час електронна торгівля швидко набуває популярності, але все ж залишилася без уваги законодавчих органів. Окремі онлайн-магазини не висвітлюють для своїх клієнтів свою юридичну назву, адресу. А з цього цілком логічно випливає, що досить складно визначити порушника прав споживача.

Законом імплементували директиву № 2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25.10.2011, якою встановлено визначення електронного торгового майданчика (маркетплейсу), електронного сервісу, що дасть змогу покупцям порівнювати товари (прайс-агрегатора) та їх відповідальність за наявність інформації щодо даних про підприємство продукцію на веб-сайтах маркетплейсу та прайс-агрегатора.

Варто зауважити, що згідно з проєктом закону також пропонується:

• виокремити засади, на яких базується захист прав споживачів згідно з принципами ЄС;
• поширити дію Закону України "Про захист прав споживачів" на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача (за порушення умов договору купівлі-продажу (доставки) харчової продукції в інтернет-магазинах, у випадку визначення ціни реалізації харчової продукції).