Як реагувати на повістку чоловікові, який перебуває за кордоном: пояснення від експертів

У рамках загальної мобілізації військовозобов’язані українці, віком від 18 до 60 років, можуть отримати повістку та бути призвані на службу. Інколи повістки приходять чоловікам, які на даний час перебувають за кордоном.

Адвокат Андрій Межирицький пояснив, як діяти у такій ситуації та попередив про можливі наслідки.

За словами експерта, чинне законодавство, а також те, як його трактують в суді, свідчать, що належним повідомленням особи про вручення повістки вважається особистий підпис такої особи або акт відмови від підписання, завірений двома свідками. Водночас свідки повинні підтвердити, що особі оголосили зміст повістки, але вона в їх присутності відмовилась її отримувати.

Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, стосовно якої він складений, то згідно з судовою практикою такий порядок неможливий, адже так порушується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на правову допомогу, на надання пояснень щодо суті порушень, що не дає можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення по справі.

Про жодну кримінальну відповідальність у цьому випадку не йдеться, адже вона наступає не за систематичні адміністративні правопорушення, а за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. А призваними можуть бути лише особи, придатні до такої служби, що передбачає проведення низки процедур та ухвалення управлінських рішень, які стосовно такої особи не відбувались.

Виклик про адміністративне правопорушення, який можуть передати разом з повісткою, також не матиме юридичної сили, позаяк не передбачений жодним нормативним актом, яким керуються територіальні центри комплектації та соціальної підтримки (ТЦКСП).

Фактично він нічого не значить, адже на дату його вручення події, яка б могла бути кваліфікована як адміністративне порушення (неявка за повісткою) ще не відбулося, тобто керівник ТЦК підписавши такий документ завчасно передбачає вчинення правопорушення. Це є певним засобом впливу на особу, яку викликають, та спонуканням її до явки до ТЦК. Водночас за такі дії неможливо притягнути керівництво ТЦК до відповідальності, адже фактично такі дії не складають жодного складу правопорушення з їх боку та не порушують жодних прав особи та законних інтересів, – пояснив адвокат.

При цьому, адміністративний штраф, на думку адвоката, все таки можуть накласти. І в доступі ця інформація з’явиться тільки після відкриття виконавчого провадження. Захистити свої права в цьому випадку можна навіть за межами України, адже наразі суди скасовують постанови по ст. 210-1 КУпАП, якщо ТЦК не доведе належного вручення особі повістки та її присутності під час складання адміністративного протоколу.

За його словами, потрібно заручитися допомогою адвоката, який отримає копію постанови про накладення штрафу у виконавчій службі та здійснить її судове оскарження. Це звичайно, потягне за собою певні матеріальні витрати, але відновити справедливість, якщо є докази відсутності людини в Україні, не складно. Найчастіше суди приймають сторону військовозобов'язаних.