Українці заборгували мільйони за мікрокредитами: як реагувати на дзвінки і що чекає на тих, хто не заплатить

Мікрокредити, які в народі називають "гроші до зарплати", стають дедалі більш затребуваними в Україні. Щомісяця в нашій країні оформляють понад 650 тисяч подібних позик.

Але у будь-яких кредитів є зворотний, не найприємніший бік - у разі невиплати можна надовго опинитися в борговій ямі. Потрібно зазначити, що ще кілька років робота ринку мікрокредитування була недостатньо відрегульована, внаслідок чого боржники досить часто опинялися під тиском колекторів. Дії останніх нерідко бували на межі закону а, в деяких випадках, і незаконними. Дзвінки, візити та погрози доводили людей до відчаю.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що регулювання в цій сфері значно посилилося, кількість випадків погроз, залякувань і порушень прав боржників знизилася. Однак подібні випадки все ще мають місце, і далеко не всі боржники знають, як відстояти свої права.

Адвокат Василь Майоров пояснив, що мікрофінансові організації не мають права погрожувати, телефонувати десятки разів на день, шукати знайомих боржника в соціальних мережах.

Також їм заборонено:

• шантажувати та погрожувати;
• повідомляти про борг родичам (третім особам);
• дзвонити частіше, ніж двічі на день,
• дзвонити раніше 9 ранку і пізніше 20.00.

Якщо співробітники організації порушують закон, постраждалі можуть звернутися зі скаргою до Національного банку і написати заяву в поліцію.

Василь Майоров пояснив, що організації, які видають мікрокредити, рідко звертаються до суду, однак це не означає, що борг не потрібно платити. Найкращим рішенням у цьому випадку буде договір із кредитором, у якому будуть визначені умови виплати.