Родини загиблих добровольців отримуватимуть 15 млн грн компенсації: президент підписав закон

Президент Володимир Зеленський підписав закон, що суттєво змінює правила підтримки родин загиблих добровольців. Тепер вони матимуть право на виплату в 15 мільйонів гривень. Це не дріб'язок і, здається, хоч трохи справедливості для тих, хто віддав життя за Україну.

До речі, раніше родини могли розраховувати максимум на близько 2 мільйонів гривень. Відчуйте різницю.

Статус сім'ї Захисника чи Захисниці: що це означає

Крім фінансової допомоги, родини загиблих добровольців офіційно визнають сім’ями Захисника або Захисниці України. Мабуть, для багатьох це не тільки про папери. Це визнання того, що їхні близькі боролися нарівні з військовими.

Щоб отримати цей статус, потрібно буде довести участь загиблого у заходах оборони. Зробити це можна буде за допомогою спеціальної довідки. Про деталі оформлення поки що сказано небагато, але головне — механізм вже запущений.

Чому це важливо: трохи передісторії

Варто нагадати, що ще не так давно родичі цивільних осіб, які загинули, захищаючи країну, мали право лише на одноразову допомогу в розмірі до 2 мільйонів гривень. А ось родини військових, які полягли на війні, отримували компенсацію не менше ніж 15 мільйонів.

Тепер підхід змінився: незалежно від того, чи був загиблий кадровим військовим, чи добровольцем, родина має право на однакову допомогу. Мабуть, справедливо, бо війна не питає, в кого яка форма.

А якщо допомогу вже виплатили, але меншу

До речі, якщо родичі загиблих добровольців уже отримували компенсацію в меншому розмірі, панікувати не варто. У Мінветеранів обіцяють: різницю доплатять. Так що ніхто не залишиться поза увагою.

Правда, поки що точних термінів доплат не озвучили. Але сам факт, що держава це офіційно визнала, вже виглядає непогано.

Якщо коротко: родини загиблих добровольців тепер мають право на:

• 15 мільйонів гривень допомоги;
• статус сім'ї Захисника або Захисниці України.

І все це на підставі довідки про участь у заходах оборони.

Здається, це крок до того, щоб вшанувати тих, хто не шкодував себе заради нашого майбутнього. Хоча, як показує досвід, кожен такий крок часто доводиться буквально виборювати.