Угорщина погрожує Україні відключенням світла: наскільки це реально

Під загрозами припинення постачання енергії та новими дипломатичними коливаннями в Європі знову спливає ім'я Сійярто. Міністр закордонних справ Угорщини, який регулярно коментує питання, що виходять далеко за межі дипломатії, знову висловив невдоволення у бік України. Цього разу — через нафту і електрику. Але варто розібратись, наскільки реальними є його заяви та як це впливає на енергетичну стабільність України.

Чергова заява Сійярто: що загрожує

Знову погрози. І знову — від Сійярто. Цього разу він заявив, що Угорщина може припинити експортувати електроенергію до України. Причина — можливе рішення Єврокомісії про повну заборону постачання російської нафти в країни ЄС. Угорщина, мовляв, сильно залежить від російської нафти і без неї не зможе виробляти достатньо енергії.

Звучить страшно, ніби Угорщина тримає палець на вимикачі світла для України. Але що з цього приводу насправді стосується нас?

Реальна картина імпорту електроенергії в Україну

Сійярто стверджує, що Україна нібито отримує від Угорщини близько 40% електроенергії з усього імпорту. І частково він має рацію. За 2024 рік частка Будапешта у структурі нашого імпорту електрики склала 38,4%. Це понад 1,7 мільйона мегават-годин. Із цією цифрою не посперечаєшся — справді багато.

Угорщина, таким чином, входить до числа найбільших постачальників електрики для України. Але не єдиних. Електроенергія до нас надходить не лише з південного заходу. Досить активним залишався імпорт з кількох інших країн:

• Словаччина — приблизно 23%
• Румунія — ще 18%
• Польща — 14%
• Молдова — десь 5%

Якщо взяти ці цифри разом, то навіть за умов повного зникнення угорських поставок ми все одно матимемо понад половину імпортної електроенергії. Це, звісно, не означає, що можна розслабитись, але й не треба драматизувати ситуацію.

Ба більше — у 2024 році імпорт електрики взагалі майже не припинявся. У буквальному сенсі — лише два дні за весь рік електрика з-за кордону не надходила. Решту часу — потік був стабільним.

Мотивація та геополітичний контекст

А тепер повернімось до заяви угорського міністра. Він наголошує, що це, мовляв, не політика і не проросійська позиція, а вимушена реальність: без російської нафти Угорщина не зможе генерувати стільки енергії, як зараз. Тобто, якщо її не буде — і електроенергії для експорту до України не буде.

З одного боку, така позиція звучить як пояснення. З іншого — подібні заяви з Будапешта з'являються з певною регулярністю, особливо коли йдеться про санкції проти Росії. І ось що цікаво — попри всі гучні слова, жодного разу Угорщина так і не припинила постачати нам електроенергію. Принаймні поки що.

Тож питання стоїть не тільки в мегаватах. А ще й у грі на геополітичному полі, де енергія стає частиною важелів впливу. Ситуація вимагає не тільки технічної витримки, а й стратегічної холоднокровності.