Рушійна сила для ЄС: як інтеграція України може посилити Європу

Європейський Союз перебуває у періоді трансформацій, коли виклики глобального масштабу змушують переглядати не лише підходи до політики, а й саму суть партнерств. У цьому контексті Україна дедалі виразніше виступає не як прохач чи проблема, а як чинник стабільності й сили.

Україна здатна дати ЄС не лише трудові ресурси чи ринки збуту. Вона — потенціал, що вбирає у себе енергію оновлення. Про це говорив голова Національного банку Андрій Пишний на конференції, присвяченій економічним і фінансовим викликам, які збурюють сучасний світ.

Досвід Балтійських країн

На думку Пишного, наша країна вже сьогодні є каталізатором змін, а не тягарем. І порівняння з Балтійськими державами — не випадкове: їхній шлях до ЄС та НАТО показав, що інтеграція здатна знижувати ризиби, а не їх створювати. Дані МВФ це підтверджують — статус кандидата зменшує суверенні премії приблизно на 200 базисних пунктів, бо ринки бачать у цьому ознаку стабілізації.

Армія України як щит Європи

Українська армія, яка нині є однією з найбоєздатніших у Європі, — теж фактор, про який не можна мовчати. Як зазначає очільник НБУ, участь України посилює оборонну спроможність ЄС. І це не гіпотеза — це вже реальність, яка формує нову архітектуру безпеки на континенті. Без нас вона — слабша.

Гарант продовольчої безпеки

Аграрна складова — ще один ключовий ресурс. На тлі кліматичних викликів українське сільське господарство здатне бути своєрідною "подушкою безпеки" для Європи. Коли посуха в Іспанії чи проблеми з експортом зерна з інших країн ускладнюють ситуацію, стабільність постачання з України — серйозний бонус.

Українці вже працюють на ЄС

І ще — міграція. Так, люди виїжджають. Але Пишний зауважує: українці вже зараз інтегровані в економіку ЄС, ще навіть до повноцінного вступу. А отже, ніякого "міграційного вибуху" не буде. За статистикою ООН, у 2024 році наші громадяни забезпечили 2,7% ВВП Польщі. А рівень зайнятості зріс із 61% до 67%. Це цифри, які говорять самі за себе.

До речі, практика країн Балтії й Польщі показує: після стабілізації до 30% тих, хто виїхав, повертаються протягом 5–7 років. Отже, міграція — не проблема, а процес, який можна збалансувати.

Гнучкість та інновації для європейських ринків

Не менш важливим є фінансовий сектор. Пишний впевнений: українська фінансова система — гнучка, інноваційна, клієнтоорієнтована. Європа могла б лише виграти від її інтеграції: конкуренція штовхає на розвиток. А розвиток — це саме те, що зараз потрібно європейським ринкам.

Він підсумував просто, але чітко: інтеграція України — це не жест доброї волі, а стратегічна інвестиція. Ми не просимо особливого ставлення чи преференцій. Ми готові до правил. Але ці правила повинні працювати на єдину мету — спільну силу, стійкість і розвиток.

У світі, де цінність партнерства визначається не лише деклараціями, а й конкретною дією, Україна доводить: вона не пасажир у спільному європейському потязі. Вона — один із тих, хто тримає курс.