Геологічний потенціал України: скільки коштують наші копалини

Багатство України — не тільки у золотих ланах пшениці чи родючих полях кукурудзи. Найдорожче часто ховається там, куди не заглянеш очима — під землею. Наші надра — це мовчазна комора, де накопичено скарби, про які більшість навіть не здогадується. Кажуть, що під українським ґрунтом спить більше 20 тисяч родовищ. Тут є все: від величезних нафтових і газових покладів до невеликих, але рідкісних запасів металів, які зараз буквально на вагу золота.

На сьогодні з цієї підземної скрині реально видобувають лише частину — близько 3 500 родовищ працюють офіційно. Інше — ніби схованка на завтра. За словами Павла Загороднюка, голови "Спілки геологів України", цих запасів могло б вистачити, аби прогодувати не одне покоління. І цифри тут річ уперта.

Що ж ховається під землею

Якщо коротко, то у нас є все, що горить, світиться, плавиться й коштує шалені гроші:

• нафта, газ, вугілля, а ще торф і навіть горючі сланці;
• уран — стратегічний елемент для атомної енергетики;
• залізні руди, марганцеві поклади, хром і нікель.

Але це не все. Є ще кольорові метали: титан, магній, алюміній. Класика — мідь, цинк, свинець. Золото і срібло, звісно, теж присутні. Ті, хто працює у геології, скажуть: найцінніше не завжди блищить.

Бо є ще так звані рідкісні метали — це такі скромні елементи, без яких сучасна техніка буквально не працює. Наприклад, літій — той самий, що у батареях. А ще цирконій, гафній, тантал, ніобій, кобальт. Додайте сюди олово, вольфрам, молібден, ванадій. І так далі — аж до скандію й германію. Деякі з них, якщо їх правильно видобувати і продавати, можуть приносити до бюджету більше, ніж велике поле зерна.

Ціна українських надр: мільярди чи трильйони

Скільки коштують всі ці багатства — питання не для слабких нервів. Канадська компанія SecDev якось підрахувала: якщо скласти докупи всі наші мінерали, отримаємо 26 трильйонів доларів. Так-так, трильйонів. Найбільше вартує газ, нафта і вугілля. Особливо антрацит Донбасу, який вважається унікальним за якістю.

Але тут є ложка дьогтю: половина цієї суми нині припадає на окуповані райони. Виходить, близько 12 трильйонів доларів — це ті ресурси, які зараз поза українським контролем. Не дуже весела арифметика.

Ще цікава цифра від Forbes Ukraine: вони називають трохи меншу суму — 14,8 трильйона доларів. Але наголошують — левова частка цього багатства лежить усього в трьох областях: Донецькій, Дніпропетровській та Луганській. Там сконцентровано приблизно 70% всіх наших копалин.

Основний шматок — це все та ж енергетика: вугілля, газ, нафта. Плюс залізні й марганцеві руди. І звісно, ті самі рідкісні метали, які для високих технологій дорожчі за золото.

Деталі, що дивують

До речі, якщо копнути ще глибше, можна знайти цікаві деталі. Наприклад, Україна входить до топ-10 країн світу за запасами титану. А літій — цей метал зараз справжній чемпіон через розвиток електромобілів. У Європі таких родовищ обмаль, а у нас — є. Питання тільки в тому, як і хто це все добуватиме.

Ще один нюанс: багато родовищ в Україні вважають малоосвоєними. Це означає, що потенціал може бути ще більшим, ніж ми думаємо. Просто потрібні гроші, технології й час.

Якщо поглянути загалом, маємо парадокс: земля багата, але розпоряджатися цим багатством — справа не проста. Видобувати копалини — це не тільки шахти й свердловини, а й екологія, інвестиції, доступ до ринків. І поки що ця історія далека від ідеалу, але усвідомлення цього величезного потенціалу є першим кроком до його ефективного використання.

Природні ресурси України — це не лише цифри у звітах чи фантастичні трильйони у презентаціях. Це те, що формує енергетичну безпеку, економічну стабільність і силу країни в довгостроковій перспективі. І як ми розпорядимося цим спадком — питання, що має відповідь не сьогодні і навіть не завтра. Але обов’язково — нашими руками, з урахуванням викликів і можливостей, які надає цей мовчазний скарб.