Допомога на колесах: хто може розраховувати на безкоштовний електроскутер

Іноді звичайний рух по вулиці стає випробуванням. Коли тіло не слухається або сили закінчуються після кількох кроків, навіть простий похід до магазину може здаватися марафоном. Саме тому держава передбачила допомогу — без зайвих гасел і розголосу.

Електроскутер — це не про стиль і не про розваги у парку. Для багатьох людей це буквально спосіб вийти за поріг, дістатися до лікаря чи просто побути серед інших. І, що важливо, сьогодні в Україні такий транспорт можна отримати безкоштовно.

Кому дають ці скутери

Скутери видають тим, кому справді важко рухатися самостійно. Це:

• люди з інвалідністю,
• літні громадяни, які фізично не справляються з пішим пересуванням,
• діти з порушеннями опорно-рухової системи,
• військові, ветерани АТО/ООС із відповідними медичними висновками.

Якщо людині потрібна допомога в пересуванні, але вона не має можливості забезпечити себе технічно — держава може це покрити.

Куди звертатися — офлайн і онлайн

Паперову заяву можна подати в кілька місць:

• у місцеве управління соцзахисту,
• у найближчий ЦНАП,
• до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

А для тих, хто вже має електронний кабінет або просто не хоче стояти в чергах — є онлайн-варіант:

• через платформу: https://ek-cbi.msp.gov.ua/,
• або через сайт Мінсоцполітики: https://www.msp.gov.ua.

Які документи знадобляться

Зібрати повний пакет — важливо, бо без нього заявку просто не розглядатимуть. Ось що потрібно мати під рукою:

• паспорт (або свідоцтво про народження — для дітей),
• ІПН (ідентифікаційний номер),
• медичне підтвердження (висновок ВКК, ВЛК або команди, яка оцінює функціонування людини),
• військовий квиток (для ветеранів чи військовослужбовців),
• посвідчення пільговика (якщо є).

Але є нюанси

• Вік заявника — до 85 років.
• Якщо людина вже отримувала транспортний засіб за державні чи гуманітарні кошти, вона не зможе повторно отримати електроскутер.
• Передавати, продавати чи дарувати техніку іншим особам — заборонено.

До речі, сам скутер дається не назавжди, а на 10 років. Це доволі тривалий термін, але у випадку поломки є свої умови для ремонту або заміни.

Для чого це все

Не для галочки в звіті. А щоб люди могли почуватися незалежно. Щоб бабуся на околиці міста могла самостійно поїхати в аптеку. Щоб ветеран, який не може довго ходити, мав змогу виїхати у парк, а не бути замкненим у чотирьох стінах.

Свобода пересування — це не привілей, а базова потреба. І коли тіло підводить, техніка стає продовженням волі. Важливо, що держава це розуміє й починає діяти. Тепер залишилось головне — щоб інформація дійшла до тих, хто її справді потребує.