Житло хочуть зробити доступнішим: ключові аспекти нової іпотечної стратегії в Україні

В Україні хочуть, щоб мати власне житло стало реальністю для багатьох, а не лише для обраних. Національний банк та Уряд об'єднали зусилля і презентували свою велику Стратегію розвитку іпотечного кредитування. Цей документ, як вони кажуть, має відкрити двері до житлових кредитів для звичайних українців, зменшивши ризики та зробивши все прозорішим. Погодьтеся, звучить обіцяюче.

Що новенького у стратегії щодо житла

Якщо коротко, то ця стратегія, за задумом НБУ, повинна створити ті самі умови, щоб кредити на житло стали дійсно доступними. Голова Нацбанку, Андрій Пишний, наголосив, що документ хоч і ухвалили ще торік, у 2024-му, але для його повноцінної роботи потрібні певні передумови. Він, до речі, зауважив, що наші банки, виявляється, вже мають достатньо грошей, щоб активно кредитувати. Отже, тепер головне — створити навколо цього правильне "середовище".

Під час війни у девелоперів, тобто будівельних компаній, з’являється якась така особлива місія. Вони не просто мають підтримувати економіку, а й будувати житло, яке буде безпечним, якісним та, що важливо, доступним. Це ніби такий собі шанс для України оновити підхід до того, як ми взагалі бачимо наші міста. Такі компанії, як системний девелопер РІЕЛ, вже сьогодні намагаються формувати цей підхід. Вони мислять наперед, працюють, так би мовити, на випередження і беруть на себе відповідальність за нову якість життя у містах.

Які ж основні цілі цієї стратегії

У Нацбанку виділили кілька ключових завдань, і вони, чесно кажучи, досить серйозні:

• Мінімізація ризиків: Це дуже важливо, адже йдеться про масове страхування воєнних ризиків та, звісно, про оновлення наших будівельних норм. Щоб було зрозуміло, простіше кажучи, щоб забудовники і покупці почувалися захищеними, навіть попри війну.
• Прозоре кредитування: Тут мета — зробити все зрозумілим і чесним. Для цього обіцяють оновити стандарти розкриття інформації, щоб вони були як у Європі. І, звісно, покращити державну підтримку іпотечних програм. Бо без неї багатьом ніяк.
• Захист кредиторів: З іншого боку, треба захистити й тих, хто дає гроші в борг, тобто банки. Тому передбачається модернізація процедур, які стосуються врегулювання проблемних боргів. Щоб не було "кидків", скажімо так.

Ще, до речі, є такий пункт як розвиток сек'юритизації. Це такий механізм, який, за їхніми словами, дозволить розширити іпотечне кредитування за рахунок випуску спеціальних облігацій. Звучить складно, але, ймовірно, це спростить банкам процес видачі кредитів.

Хто ж займатиметься втіленням цієї стратегії? Це буде така собі "команда мрії" з Нацбанку, Кабінету Міністрів, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. І, звичайно, дуже важлива роль тут у Верховної Ради. Бо саме вона має прийняти всі необхідні закони, щоб ці зміни запрацювали. Без цього, погодьтеся, нікуди. От і все.

Наслідки впровадження цієї стратегії можуть бути значними, відкриваючи нові можливості для українців отримати доступне житло та сприяючи відновленню економіки після війни. Проте її успіх залежатиме від злагодженої роботи всіх причетних сторін та швидкого впровадження законодавчих змін.